Загострення праворадикалізму в Україні: чи все так критично?

14 июня 2018, 11:37
0
33
Загострення праворадикалізму в Україні: чи все так критично?

Міжнародні правозахисники виявили аж 30 нападів на “іновірців” в Україні. А те, що в Польщі таких нападів було аж 700 — не помітили...

      Днями міжнародна правозахисна організація Amnesty International гучно заявила, що в Україні почастішали напади радикальних угруповань на “іновірців”. Серед постраждалих – активісти за права ЛГБТКІ, політичні активісти лівого спрямування, ромські родини та інші. За словами виконавчого директора Amnesty International Оксани Покальчук, станом на травень зафіксовано понад 30 таких нападів, про що вона сказала в інтерв'ю "Главкому". Останній із таких випадків стався 7 червня - молодики з радикальних угруповань жорстко погромили табір ромів, що оселився у лісопарковій зоні на території Святошинського району Києва. У Amnesty International кажуть, що це п’ятий напад на ромські громади за два останні місяці і взагалі б'ють на сполох, мовляв, праворадикали в Україні розперезалися. Так, проблема є. Але тут навряд чи можна говорити про тотальний розгул радикалізму в Україні. Слід зауважити, що Східну Європу теж нині трясе від правих рухів, учасники яких вдаються до насильства. Причому в значно більших масштабах, ніж у нас. Але міжнародні правозахисники чомусь того не помічають.

      На думку Amnesty International, яка веде статистику подібних нападів, українська влада “потурає ескалації насильства з боку радикальних угруповань”. В останньому звіті, презентованому в травні цього року, правозахисники наводять майже три десятки прикладів, коли місцеві праворадикали, які застосовували насильство, залишилися непокараними. Серед останніх нападів — перешкоджання проведенню зустрічей представників ЛГБТКІ в Ужгороді (14 березня) та Вінниці (19 березня); зрив лекції-дискусії «Поговоримо про фемінативи» в Івано-Франківську (19 березня); погром ромського табору на Лисій Горі в Києві (21 квітня).

      За словами Оксани Покальчук, єдина поки що справа, яка дійшла до суду, це зрив радикалами фестивалю рівності у Запоріжжі. Тоді 200 агресивно налаштованих молодиків розпилили в обличчя відвідувачам перцевий газ і побили двох відвідувачок, які через отримані травми були змушені звернутися до лікарів.

         Amnesty International, наводячи такі випадки, вимагає від влади публічно визнати погіршення ситуації в країні та активізувати боротьбу з проблемою. Слушні зауваження. Але давайте подивимося правді очі — радикали існують в будь-якому суспільстві і притому давно.

     Європа, як і Україна, зараз теж переживає загострення “праворадикалізму”. Наприкінці травня канцлер ФРН Ангела Меркель наголосила, що правий екстремізм у Німеччині не подолано і люди продовжують зазнавати нападів з ксенофобських мотивів. «Правий екстремізм у жодному разі не є минулим. І сьогодні в нашій країні до людей ставляться вороже і вчиняють на них напади, бо вони є шукачами притулку або біженцями, або оскільки їх такими вважають через їхній зовнішній вигляд або колір шкіри, незалежно від того, скільки часу вони живуть поряд із нами», - сказала канцлер Німеччини. Позиція Ангели Меркель у цьому питанні однозначна: докладати усіх зусиль для боротьби з расизмом і ксенофобією.

     У Польщі, наприклад, теж говорять про збільшення нападів на ґрунті ксенофобії, які трапляються ледь не щодня. Як повідомляли в DW за статистикою польської поліції, кількість злочинів з расистськими чи ксенофобськими мотивами збільшилася вшестеро, починаючи з 2010 року. 2016 року офіційно було зафіксовано понад 700 (!) таких випадків. Стверджується, що подібні настрої в Польщі підігріває політика правлячої партії «Право і справедливість», яка виступає проти прийому мігрантів. Місцевий уряд зазвичай замовчує такі проблеми, а от опозиція навпаки акцентує на них увагу. Цікаво, але при цьому заяв про потурання ескалації насильства з боку радикальних угруповань від Amnesty International до польської сторони чомусь не прозвучало.

      Якщо ж не брати до уваги праворадикальні рухи, а поглянути на ставлення українських громадян в цілому до іноземців чи інших груп, то з толерантністю у нас не так погано. Минулорічне опитування Центру Разумкова показало, що хоча більшість українців з недовірою ставляться до представників інших національностей (62%) чи до людей іншої релігії (65%), та все ж більше ніж 90% погодилися б жити по сусідству з людьми, які говорять іншою мовою, вірять в іншого бога та мають інший колір шкіри і розріз очей. От вам і є справжня українська толерантність.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Amnesty International,радикалізм,Радикализм,радикалы
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.