Церква Христова має своїм початком не волю чи бажання окремих людей, а волю Божу. Хоча вона має певну ієрархічну структуру і адміністративний устрій, проте не ці зовнішні ознаки є головними в Ній.
Сьогодні наша Церква святкує свій День Народження. Майже дві тисячі років назад в невеликій Сіонській горниці відбулася подія, яка вплинула на історію цілого світу і нашої цивілізації - на апостолів Христа зійшов Дух Святий.
Зішестя Господнього Духа змінило їх докорінно: дванадцять наляканих смертю Свого Учителя рибаків стали дванадцятьма безстрашними проповідниками Його Воскресіння, які пішли з проповіддю Євангелія у всі куточки безкрайньої Римської імперії.
Вже звідси стає очевидним той факт, що Церква Христова має своїм початком не волю чи бажання окремих людей, а волю Божу. Церква не є людською установою чи винаходом. Дійсно, вона має певну ієрархічну структуру і адміністративний устрій, проте не ці зовнішні ознаки є головними в Ній. Головним завжди є і буде Іісус Христос. А значить, і місія Церкви полягає не в тому, щоб допомогти людині реалізувати свої особисті амбіції - національні, політичні, чи інші, а в тому, щоб допомогти їй з’єднатися зі Христом. Адже Церква - це Тіло Христове, а ми всі, коли в Церкві, є Його частиною. Це головне, і про це треба завжди пам’ятати.
Один із перших християнських письменників та апологетів віри святий Кіпріан Карфагенський якось цілком справедливо зазначив, що «кому Церква не Мати, тому Бог не Отець». Чого ж побажати нашій Матері в День Її Народження? В першу чергу, завжди мати Своєю Главою Спасителя світу Іісуса Христа. Тільки з Ним і в Ньому ми можемо досягти Царства Небесного, а через це і повноти своєї богоподібності.
Тому, по-друге, хочеться побажати, щоб Церква завжди виконувала свою місію - приводила людей до спасительного спілкування з Христом в Таїнстві святого Причастя.
По-третє, нехай наша Церква буде такою ж прекрасною, як зараз. Адже, красота православного богослужіння, глибина православного богослів’я та велич православного подвигу, через який людина досягає духовних висот, незбагненна та неперевершена.
Ну і останнє, чого хотілося б сьогодні побажати нашій Матері-Церкві, це щоб Вона завжди раділа за нас, своїх вірних дітей. Тобто, щоб ми з вами служили Богу і прагнули до живого спілкування з Ним, яке зрештою і приведе нас до спасіння.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.