Життя вічне - це не далека перспектива, а близька реальність. І якщо ще тут на землі людина не доторкнеться до цієї реальності, то не зробить вона цього і після своєї смерті.
Практично кожна людина рано чи пізно задається двома питаннями - в чому сенс життя і що таке щастя? Відповісти на ці питання дуже непросто, і буває так, що навіть після десятиліть проведених на землі, людина все одно продовжує їх задавати.
Блез Паскаль, великий французький математик і фізик, якось зауважив, що не дивлячись на всю велич Всесвіту, він все одно менше людини. Просто тому, що Всесвіт не розуміє, що він помирає, не знає, що є ще щось крім нього, і ніколи ніяких питань не задає. На відміну від людини. Навіть мислячий очерет, стверджував Паскаль, більше і вище цілого світу.
Дійсно, зазначені вище питання, які отримали і в літературі назву «проклятих», не дають нам з вами абсолютно безтурботно насолоджуватися життям. Вони все ускладнюють, а значить не можуть бути результатом еволюційного розвитку нашої особистості.
До речі, давно помічено, що задають їх в основному ті, хто не обмежується задоволенням виключно своїх життєвих інстинктів, а прагне реалізувати себе саме як людину, а не тільки як вищу і розумну істоту.
Саме церковно-словянське та українське слово "чоловік" (не просто особа чоловічої статі, а людина), вже по своєму етимологічному походженню, вказує нам на те, що призначення «синів і дочок Адама» в тому, щоб бути вище себе, прагнути у вічність. Наше «чоло» звернуто і направлено у «віки». І якщо говорити про сенс життя, то ось в цьому зверненні, найчастіше, його і знаходять. Ми з вами створені для вічності. А значить, всі земні речі, радості і придбання ніколи не задовольнять наше непереборне бажання знайти вічність і вічне життя.
У цьому, в принципі, полягає і сенс щастя. Християнство, напевно, єдина релігія, яка пропонує відчути подих вічності ще тут, на землі. Так, звертаючись до Своїх учнів Христос каже: «Хто їстиме Моє Тіло і питиме Мою Кров - той матиме в собі життя вічне». І в бесіді з самарянкою, яку сьогодні прочитали в кожному храмі нашої Церкви, Він сказав, що «якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: Дай мені напитися, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої».
Так, Церква стверджує, що життя вічне - це не далека перспектива, а близька реальність. І якщо ще тут на землі людина не доторкнеться до цієї реальності, то не зробить вона цього і після своєї смерті.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.