Марія Єгипетська: шлях від великої грішниці до великої святої

Сьогодні день пам'яті преподобної Марії Єгипетської - великої грішниці, яка саме через покаяння стала великою святою

Час Великого Посту - це шлях, який проходить людина для того, щоб зустрітися з Воскреслим Христом. До цієї зустрічі залишилось лише два тижні, і Церква вкотре звертає нашу увагу на найголовніше - покаяння. 

Сьогодні день пам'яті преподобної Марії Єгипетської - великої грішниці, яка саме через покаяння стала великою святою. 

Її життєпис, що звучав у православних храмах в середу цього тижня, розповідає про те, як в 12 років маленька дівчинка втекла від своїх батьків у місто Олександрія, що в Єгипті, та багато років прожила у блуді і гріхах. Потім вона потрапляє в Єрусалим і разом з великим натовпом людей пробує увійти до храму Божого, але невидима сила не дає їй цього зробити до тих пір, поки вона не покаялась і не пообіцяла Богу змінити своє життя… 

Марія дотрималась свого слова - 47 років вона прожила у пустелі і весь цей час плакала над колишніми гріхами. Там, в пустелі, Марію зустрів старець Зосима, який і залишив свідчення про її подвиг. 

Життя цієї жінки розкриває перед нами декілька суттєвих моментів. По-перше, ми бачимо, що Бог прощає кожного, хто щиро звертається до Нього і має намір змінитися. 

По-друге, справжнє покаяння - це не слова, а відмова від гріховного способу життя. На жаль, сьогодні не всі це розуміють, адже багато з тих, хто вважає себе віручим, відноситься до покаяння як до вербального акту. Таким людям здається, що сповідь - це максимум, що вони можуть зробити для того, щоб відновити свої стосунки з Богом. Однак, слід пам’ятати, що Таїнство сповіді хоча і є необхідним елементом духовного життя, частіше за все слугує тільки першим кроком назустріч Богу. Словесна сповідь має бути певним виразом тих перемін, які вже відбуваються у душі людини, і без внутрішнього покаяння і рішучої відмови від гріха вона просто неможлива. 

По-третє, приклад Марії Єгипетської не дає християнину впасти в такий гріх, як відчай. Адже, якщо Бог простив її, то може простити і кожного з нас. Це свідчення того, що милосердя Боже більше від будь-якого гріха, а сила покаяння здатна повністю змінити людину. 

І останнє. Господь не кличе нас до того, щоб ми звершували чудеса - ходили по воді, воскрешали померлих, зцілювали хворих. Він чекає від нас зовсім іншого - подвигу покаяння. Душа, яка відмовилася від служіння сатані та гріху цінніше в очах Божих від цілого світу і саме за цю душу Він прийняв муки, хрест і смерть…

До Пасхи залишається два тижні. Це означає, що у нас є ще чотирнадцять днів щоб переосмислити своє життя, спробувати розставити в ньому нові, духовні акценти, і зрештою, прийняти рішення про те, що Бог має зайняти належне Йому місце в нашому серці. 

Хтось може подумати, що для таких радикальних змін часу замало. Проте, розбійник, який покаявся вже на хресті, а також приклад преподобної Марії, свідчать про зворотнє - для покаяння потрібен не час, а рішучість. Саме рішучості, частіше за все, і бракує нашим сучасникам для того, щоб зрозуміти, що життя без Бога - це прірва, яка після смерті не закінчується, а лише починається.