Минуле, сьогодення, майбутнє: куди має бути повернен погляд України!

В чому полягає секрет Південної Кореї, яка буквально за 50 років після війни не тільки змогла відбудуватися, а стати однією з найбільш прогресивних країн світу?

В чому секрет Німеччини, яка після другої світової війни, будучи розгромленою і погрузнувши в боргах та штрафах, змогла налагодити власну економіку і стати однією з передових країн Європи? А Америка? Буквально декілька століть тому пілігрими тільки починали заселяти дикі території нового континенту, а сьогодні це вже найбільша і наймогутніша держава на планеті…

Те, що об’єднує ці країни і їхніх громадян – погляд спрямований в майбутнє і сила волі, яка допомогла подолати перешкоди на шляху успіху. Але що може  нація, голова  якої повернута назад, в минуле, як далеко і куди вона може зайти? Нація, яка зациклена на історії і з'ясовуванні історичних «справедливостей», чи може бачити вона успішне майбутнє, дорогу і способи які допоможуть добратися до нього? Чи була б зараз такою успішною Німеччина, якби після програшу у війні замість відбудови німці намагалися з’ясувати хто правий, а хто ні? Психологи завжди наголошують, щоб бути щасливими і мати перспективу, потрібно залишити в спокої минуле і сконцентруватись на сьогоденні і особливо на тому чого ми хочемо досягти.

Маючи такі яскраві приклади важко зрозуміти чому ж наш народ в Україні, від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня, не використовує це правило в масштабах країни і спільного існування в ній?

Дивитись на українську землю, як на землю дітей і внуків, думати що залишимо майбутнім поколінням, зрештою об'єднати зусилля, здібності, волю і почати творити те майбутнє вже сьогодні. А для цього ми маємо відпустити минуле. Перестати бідкатись за те скільки випробувань випало на долю українського народу, хто коли і скільки нас пригнічував, згадувати часи великої Київської Русі і всіма силами опиратися культурній еволюції, яка в очах наших людей надзвичайно демонізована, мовляв асимілюємось в Європі і втратимо власне коріння.

Минуле українського народу безсумнівно було неоднозначне, повне суперечностей, дражливих моментів, але ж на даному етапі це минуле служить нам всім уроком, який ми маємо засвоїти і йти далі!

Повернути голову вперед, а не назад - це мабуть основне завдання яке сьогодні має виконати наше покоління, для того аби мати перспективу майбутнього, а не зайти в стіни, чи навіть у прірву!