Історія одного листа до Ахтема Чийгоза.
Надзвичайно зворушлива історія.
Політичний в’язень Кремля, заступник голови Меджлісу
кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз знайшов школяра, який написав
йому лист, коли він перебував за ґратами в російській в’язниці. Ця
зворушлива зустріч відбулась у львівській школі.
«Де мій друг?» – із цими словами Ахтем Чийгоз зайшов у клас львівської школи № 2. Десятикласник Богдан Фенечок піднявся йому назустріч. Обоє не приховували своїх емоцій, і чимало учнів теж не соромились своїх сліз.
Власне, словами «дорогий друг» Богдан розпочав свій лист до бранця
Кремля, який написав у вересні 2016 року. Школяр не знав, хто прочитає
його щирі слова – українські бійці на Донбасі чи політичні в’язні
Кремля, які перебувають у Росії.
«Я не знав, до кого лист прийде, але мені просто хотілось подякувати
за все, що ця людина робить для нас. Також я попросив вибачення за
неакуратну російську мову і написав, що буду радий, якщо він зайвий раз
усміхнеться. Я не знав нічого про цю людину, але мені хотілось, щоб лист
таки потрапив», – розповідає Богдан Фенечок.
Тоді, у вересні 2016 року, він разом із однокласниками писав листи
бранцям Кремля і українським воїнам. Лист Богдана без адреси і прізвища
потрапив до Ахтема Чийгоза. Це був єдиний лист від дитини за весь час
перебування кримськотатарського діяча в ув’язненні.
Ахтем Чийгоз був арештований 29 січня 2015 року представниками
силових структур російської влади за нібито «організацію масових
заворушень». 11 вересня 2017 року Верховний суд анексованого Криму
засудив кримськотатарського активіста до 8 років позбавлення волі у
колонії суворого режиму. 25 жовтня 2017-го Ахтема Чийгоза і Ільмі
Умерова було видано Туреччині під тиском світової спільноти. Обоє
кремлівських заручників повернулись в Україну. Лист від львівського
школяра для кримськотатарського діяча був порятунком для нього у скрутну
хвилину за ґратами.
«Час від часу в ізоляції відбуваються важкі моменти, коли ти шукаєш
якусь точку опори, щоб утвердитись у твоїй позиції, яка дорого
обходиться. В один із таких днів жінка принесла кілька листів. Я
прочитав Богданів лист. Коли ти отримуєш лист від дитини, це цілком інше
відчуття. У мене молодший син такого ж віку, як Богдан. Він написав
мені «мій друг», і це просто неможливо описати, що ти переживаєш у такі
моменти. А коли вибачився за російську мову з помилками, я сказав
дружині, щоб написала в фейсбуці, що не має значення, що він робить
помилки в російській мові, важливо, щоб їх не було в українській. Я цей
лист прочитав співкамерникам, і вони були вражені, що діти пишуть. Бо
те, що пишуть дорослі з усіх країн світу, це ніби політичне ставлення,
такі правильні оцінки, а тут дитина, і це дуже важливо. Це був єдиний
лист від дитини, який я отримав. Мені багато листів не передавали. Листи
від дітей додають віру і дух. Боротись і знати, що про тебе знають, що
твоя боротьба оцінюється, особливо такими молодими хлопцями, – за це
варто боротись», – наголосив Ахтем Чийгоз.
Шукали і знайшли
Львівський школяр у листі запросив Ахтема Чийгоза у Львів, і він почав шукати школяра. Колишній політичний в’язень Росії Юрій Яценко (у травні 2014 року був арештований у Росії) розмістив оголошення у Facebook.
«Мені Ахтем написав, а я подумав, як знайти, коли ні номера школи, ні
прізвища, ні адреси немає. Вирішив шукати через Facebook, через два-три
дні ми знайшли школяра», – каже Юрій Яценко.
«Я листала стрічку у фейсбуці і побачила повідомлення від Юрія
Яценка, що шукається герой, що знають, що його звати Богдан і йому 14
років. Саме стільки йому було у 2016 році. Я подумала, що це мій
однокласник, і була дуже рада від того», – говорить однокласниця Богдана
Любов Швець.
Львівський школяр Богдан Фенечок був просто шокований, коли дізнався,
що його розшукує Ахтем Чийгоз, і що саме до кримського татарина
потрапив його лист. Він більше почав дізнаватись про долю цієї людини.
«Я був просто вражений чесністю, сміливістю, було видно по фотографії,
яка це людина!» – каже Богдан Радіо Свобода.
Ахтем Чийгоз спілкувався зі школярами і просив їх писати листи
заручникам Кремля, бо це підтримає людей у важкі моменти, які вони
переживають далеко від родини і батьківщини, бо знатимуть, що на них
чекають і про них не забули в Україні.
Кримськотатарський діяч переконаний, що сьогодні дуже важливо, аби
українське суспільство було консолідоване. Він вважає своєю місією
боротись за звільнення бранців, за деокупацію Криму. Спілкування з
молоддю для нього є не просто важливою справою, але й обов’язком і
відповідальністю.
Передруковано з Радіо Свобода.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.