Культура та мова – ширма для голодної нації
02 березня 2018, 15:38
Власник сторінки
Координатор правозахисної платформи «Успішна варта»
Культура та мова – ширма для голодної нації
Якщо ви уважна людина з хорошою пам’яттю, Вам більше 25, і ви живете в Україні, то з вірогідністю у 90% були свідком того, як піднімалися теми національної свідомості, рідної мови та культури.
Піднімалися тоді, коли агітували людей або назрівав конфлікт на ґрунті
ігнорування прав і бажань населення правлячою верхівкою.
Теми національної культури і українського «коду» для нас як червона ганчірка
для бика, на яку кидаються не тому, що вона червона, а тому що розмахують
направо і наліво перед очима так, що епілептичний припадок може статися.
Коли нашим політикам нема чим похвалитися, а може й є потреба щось приховати,
вони одразу надягають вишиванку, ставлять на фон дитячий народний ансамбль і
плачуть під народні пісні. Чомусь життя так склалося, що тільки думки про
унікальність і багатство своєї культури можуть зігріти серце справжнього
українця настільки сильно, що він перестане звертати увагу на те, що тіло закоцюбле,
бо опалення відключили. Їжа духовна вище їжі фізичної і все в тому дусі. А про
тих, хто культуру творить і підтримує, в основному, інтелігенція, яка належить
до середнього (читай «забезпеченого») класу, всі благополучно забули.
Колись Україна була в складі СРСР, але згодом виборола незалежність. А от
вміння жити в капіталістичному суспільстві українці не вибороли. Та й так
лишилися з совковим менталітетом і багатою культурою, котру пронесли крізь
століття гонінь, а тепер можуть втратити за декілька десятків років
незалежності. Як так то?
І дійсно, як? Давайте подивимось на світ ширше, настільки широко, наскільки
дозволяє атлас географії за 7 клас. Землю населяють сотні різних націй. І
тільки біля двох сотень змогли утворити держави. І тільки біля двох десятків
змогли насадити свою культуру не тільки своєму населенню, а ще й тим двом
сотням. В першу чергу ми подумаємо про Америку. Долари, бургери, американська
армія і англійська мова, яка є мовою комунікації, найбільш поширеною у світі по
кількості носіїв.
Американці змогли виплекати власну культуру і рознести її (не будемо думати про
убогі її сторони, суть не в цьому). Але зробили вони це не тому, що сильно нею
переймалися. Америка – економічний монстр, який підім’яв під себе цілі держави.
Американці думають, що керують світом, і вони доволі близькі до правди. А
оскільки багато хто залежний від цієї держави і нації, то хоч не хоч, а
культуру і мову доведеться переймати, а інакше дулю з маком. Все дуже просто:
щоб культура розрослася і поширилася, потрібні гроші, багато грошей. А щоб ці
гроші у країни були - потрібна економіка, хороша економіка. А щоб хороша
економіка в країни була…
А тепер плавно повертаємо голову направо. А там Росія, монстр територіально не
менший за Америку. Проте з абсолютно протилежною ситуацією. При всіх доступних
природніх і людських ресурсах, при всій стійкості духу пересічного росіянина і
широті російської душі, російська економіка, я вибачаюсь, у дупі (українська не
краща, а навіть гірше, нема чого зловтішатися). І на те є багато історичних
причин, проте щоб не заглиблюватись в історію, а сказати більш загально, то
Росія, і пов’язані з нею тісними братськими узами країни, відставали від
Америки і Європи у суспільному розвитку років так на 100-200.
Така різниця у розвитку науки, технологій, суспільних відносин і всього іншого
призвела до тієї ситуації, яку можна спостерігати зараз. Росія не є експортером
технологій, інновацій і всіх інших продуктів високорозвиненого
постіндустріального суспільства. Росія, як і більшість країн другого світу є
експортером сировини і дешевої робочою сили. А відсутність адекватних проектів
і реформ у державі роблять таку ситуацію перманентною.
Що варто виділити - люди в Росії, в основному, за межею бідності, економіка
розвалюється, влада недоторкана і грається в «богів», правоохоронні органи
травмують органи пересічним громадянам, які опинилися не в тому місці і не в
той час, освіта ніяка, а ті одиниці, що змогли наростити вагомий інтелект –
втікають за кордон в ту ж Європу чи Америку. Нічого не нагадує? Ну а якщо
подумати? А якщо сильно-сильно напрягтися і подумати? Бінго! У нас же все те
саме. А знаєте, яка ще схожість? Нашим братам-росіянам так само присідають на
мізки «русской культурой», «скрепами» і «российским кодом нации». Оце так
співпадіння. Один в один.
Отже, згадавши шкільні роки, розглянувши два різні варіанти і провівши аналіз
ми прийшли до висновку, що… А що? Замість криків про розвиток культури і
збереження національної гідності, та ще купи подібних речей, варто би
задуматися про те, як підняти рівень освіти, провести реформи, що поліпшать
стан малого та середнього бізнесу, зв’яжуть нарешті руки олігархам і правлячій
верхівці і взагалі про те, як підняти економіку країни з колін. І ні, я не
проти культури, я проти шуму і забивання мізків людей тим, що ніяк їм не
допоможе. Культура виросте, було б на чому.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.