Культура та мова – ширма для голодної нації

2 марта 2018, 15:38
Лідер Львівського представництва «Успішна країна»
0
112
Культура та мова – ширма для голодної нації
Культура та мова – ширма для голодної нації

Якщо ви уважна людина з хорошою пам’яттю, Вам більше 25, і ви живете в Україні, то з вірогідністю у 90% були свідком того, як піднімалися теми національної свідомості, рідної мови та культури.


Піднімалися тоді, коли агітували людей або назрівав конфлікт на ґрунті ігнорування прав і бажань населення правлячою верхівкою.

Теми національної культури і українського «коду» для нас як червона ганчірка для бика, на яку кидаються не тому, що вона червона, а тому що розмахують направо і наліво перед очима так, що епілептичний припадок може статися.

Коли нашим політикам нема чим похвалитися, а може й є потреба щось приховати, вони одразу надягають вишиванку, ставлять на фон дитячий народний ансамбль і плачуть під народні пісні. Чомусь життя так склалося, що тільки думки про унікальність і багатство своєї культури можуть зігріти серце справжнього українця настільки сильно, що він перестане звертати увагу на те, що тіло закоцюбле, бо опалення відключили. Їжа духовна вище їжі фізичної і все в тому дусі. А про тих, хто культуру творить і підтримує, в основному, інтелігенція, яка належить до середнього (читай «забезпеченого») класу, всі благополучно забули.

Колись Україна була в складі СРСР, але згодом виборола незалежність. А от вміння жити в капіталістичному суспільстві українці не вибороли. Та й так лишилися з совковим менталітетом і багатою культурою, котру пронесли крізь століття гонінь, а тепер можуть втратити за декілька десятків років незалежності. Як так то?

І дійсно, як? Давайте подивимось на світ ширше, настільки широко, наскільки дозволяє атлас географії за 7 клас. Землю населяють сотні різних націй. І тільки біля двох сотень змогли утворити держави. І тільки біля двох десятків змогли насадити свою культуру не тільки своєму населенню, а ще й тим двом сотням. В першу чергу ми подумаємо про Америку. Долари, бургери, американська армія і англійська мова, яка є мовою комунікації, найбільш поширеною у світі по кількості носіїв.

Американці змогли виплекати власну культуру і рознести її (не будемо думати про убогі її сторони, суть не в цьому). Але зробили вони це не тому, що сильно нею переймалися. Америка – економічний монстр, який підім’яв під себе цілі держави. Американці думають, що керують світом, і вони доволі близькі до правди. А оскільки багато хто залежний від цієї держави і нації, то хоч не хоч, а культуру і мову доведеться переймати, а інакше дулю з маком. Все дуже просто: щоб культура розрослася і поширилася, потрібні гроші, багато грошей. А щоб ці гроші у країни були - потрібна економіка, хороша економіка. А щоб хороша економіка в країни була…

А тепер плавно повертаємо голову направо. А там Росія, монстр територіально не менший за Америку. Проте з абсолютно протилежною ситуацією. При всіх доступних природніх і людських ресурсах, при всій стійкості духу пересічного росіянина і широті російської душі, російська економіка, я вибачаюсь, у дупі (українська не краща, а навіть гірше, нема чого зловтішатися). І на те є багато історичних причин, проте щоб не заглиблюватись в історію, а сказати більш загально, то Росія, і пов’язані з нею тісними братськими узами країни, відставали від Америки і Європи у
суспільному розвитку років так на 100-200.

Така різниця у розвитку науки, технологій, суспільних відносин і всього іншого призвела до тієї ситуації, яку можна спостерігати зараз. Росія не є експортером технологій, інновацій і всіх інших продуктів високорозвиненого постіндустріального суспільства. Росія, як і більшість країн другого світу є експортером сировини і дешевої робочою сили. А відсутність адекватних проектів і реформ у державі роблять таку ситуацію перманентною.

Що варто виділити - люди в Росії, в основному, за межею бідності, економіка розвалюється, влада недоторкана і грається в «богів», правоохоронні органи травмують органи пересічним громадянам, які опинилися не в тому місці і не в той час, освіта ніяка, а ті одиниці, що змогли наростити вагомий інтелект – втікають за кордон в ту ж Європу чи Америку. Нічого не нагадує? Ну а якщо подумати? А якщо сильно-сильно напрягтися і подумати? Бінго! У нас же все те саме. А знаєте, яка ще схожість? Нашим братам-росіянам так само присідають на мізки «русской культурой», «скрепами» і «российским кодом нации». Оце так співпадіння. Один в один.

Отже, згадавши шкільні роки, розглянувши два різні варіанти і провівши аналіз ми прийшли до висновку, що… А що? Замість криків про розвиток культури і збереження національної гідності, та ще купи подібних речей, варто би задуматися про те, як підняти рівень освіти, провести реформи, що поліпшать стан малого та середнього бізнесу, зв’яжуть нарешті руки олігархам і правлячій верхівці і взагалі про те, як підняти економіку країни з колін. І ні, я не проти культури, я проти шуму і забивання мізків людей тим, що ніяк їм не допоможе. Культура виросте, було б на чому.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: культура,Українська культура,економіка України
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.