Торжество Православ'я і любов до ворогів

25 лютого 2018, 15:03
Власник сторінки
0
Торжество Православ я і любов до ворогів

Християнство - це, напевне, єдина релігія, яка проповідує любов до ворогів. Разом з тим декому здається, що така проповідь не відповідає певним церковним практикам.



Так, християнам часто закидають, що ось, мовляв, ви говорите, що ворогів потрібно любити, проте проклинаєте або анафематствуєте їх. Зокрема, в чині Торжества Православ’я, який читався сьогодні в більшості кафедральних соборів нашої Церкви, проголошувалися багаточисельні анафематизми єретикам та боговідступникам. То ж чи немає тут протиріччя? Перед тим як відповісти на це питання, потрібно, хоча б коротко, розповісти про те, що ж це за чин. 
Вперше чин Торжества Православ’я було звершено у 843 році в знак остаточної перемоги Церкви над єрессю іконоборства. Більше того, саме з того часу православні богослови почали вважати, що перемоги було досягнуто не тільки над тими, хто боровся проти святих ікон, але й над всіма єресями взагалі. 
На перший погляд здається, що така позиція є дещо перебільшеною. Але якщо розглядати вчення про святі іконі в контексті христології (вчення про Господа нашого Іісуса Христа) та сотеріології (вчення про наше спасіння), то все стає на свої місця. Адже той, хто заперечує можливість зображення Іісуса Христа, Який прийшов у плоті, заперечує разом з тим Його втілення та наше з вами спасіння. 
Зрештою, в першу Неділю Великого Посту, яка у 843 році випала на 19 лютого, вперше було проголошено анафему єретикам та многоліття всім православним християнам. Але повернемось до нашого питання: чи не протирічить вчення про любов до ворогів проголошенню анафем єретикам?
Звісно, що ні. Справа в тому, що анафема - це аж ніяк не прокляття. По суті, анафема - це суха констатація факту, що певна людина, яка вважає (або вважала) себе християнином, насправді ним не є. Через анафему Церква засвідчує, що такий колишній християнин знаходиться поза Її межами. Більше того, святі отці кажуть, що акт відлучення від церковної спільноти свідчить про те, що відтепер людина немає ніякого відношення до Церкви як до Тіла Христового . 
Насправді - це дуже страшно. Проте, як би не дивно це звучало, анафематствування говорить про любов до грішника. Адже, отримавши такий суворий вирок в першу чергу від Церкви, а також від єдиновірців, він, тобто грішник, може схаменутися, зупинитися і спробувати змінити своє життя. І це дійсно можливо хоча б тому, що анафема - це не остаточний вирок. Фактично, кожен анафематизм закінчується словами «дондєже покаєтся», тобто «доки не покається».
Саме тому через чин Торжества Православ’я Церква вимальовує богословські та інтелектуальні позиції, які повинні допомогти зорієнтуватися в цьому буремному світі і досягнути Царства Небесного. Це свого роду правила дорожнього руху, виконуючи які, ми можемо прибути до пункту нашого кінцевого призначення - єднання з Господом нашим Іісусом Христом. 
Зі святом Торжества Православ`я усіх вас!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: События в Украине
ТЕГИ: Иисус Христос,любовь,христианство,Церква,Православие,УПЦ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.