Молоко за євростандартами, або як селянам встигнути за «реформами»

Більшість із нас родом з простого українського села, де з дитинства відомий смак свіжого селянського молока з вишуканою пухкою пінкою, що заманює до бабусиного старого горнятка.

Може і ви бігли на обід до хати, щоб поласувати щойно здоєним парним молоком. Та чи не залишиться домашнє селянське молоко тільки спогадом? Давайте, спробуємо з усім розібратися.

Хто представляє молочний ринок України?

Ринок молочних продуктів в Україні складають великі агрохолдинги та декілька десятків підприємств-переробників молочної продукції, які скуповують молочну сировину у сільського населення. Великі підприємства особливі тим, що, здебільшого, мають фінансову можливість удосконалювати свої виробництва новітнім обладнанням та сучасними лабораторіями, які дозволяють контролювати якість своєї продукції. Саме тому їхня продукція коштує дещо більше ніж та, яку випускають на ринок дрібні підприємства. Але такі компанії є конкурентніші на міжнародному ринку молокопродуктів, що, однозначно є позитивним фактором як для самої компанії, так і для України загалом.

Перевагою малих підприємств є значно нижча вартість. Але, нажаль, малі підприємства не завжди мають можливість конкурувати не тільки на міжнародному ринку, а й на українському. Це пов’язано з тим, що продукція таких компаній здешевлюється сировиною, яка є нижчої якості.

З підписанням Україною Угоди про Асоціацію, ринкові ціни на молочну продукцію дещо змінилися. На кінець 2017 року вартість українського молока відповідає міжнародним тенденціям, тобто демонструє невелике зниження. Як свідчать фахівці організації  IFCN, це відбувається на фоні  зниження рівня експортних цін, а також через те, що внутрішній ринок не забезпечує високого рівня продажів. Зниження вартості цілої низки біржових молочних продуктів призвело до зменшення вартості молока на кінець листопада 2017 року до 35 дол/100 кг. Як виявилося, це найнижчий показник за останні 14 місяців. В Україні молочна продукція класу екстра закупівельникам коштувала10,13 грн/кг, вищий гатунок – 9,20 грн/кг, а перший сорт – 9 грн, що, в середньому, нижче на 10-20 коп/кг (з врахуванням ПДВ). Як свідчать прогнози експертів, вартість молока в Україні у 2018 році залежатиме від обсягів виробництва не тільки в Україні, а й в країнах ЄС.

На ціну молочної продукції нині на українському ринку впливають не тільки зовнішні фактори, а й внутрішні. Так, станом на 01.12.2017 року у порівнянні із груднем 2016 року вартість молока  збільшилася на 26%. Селяни в очікуванні змін та пояснень від влади. Необізнаність населення сприяє деякій тривозі, а отже і росту ринкових цін. Однак, чи є воля влади та відповідних органів дати простим людям відповідь на звичайне запитання простої людини: як діяти далі? Чи подбали посадовці про те, щоб було кому пояснити практичні кроки на шляху до змін?
Що означає введення європейських стандартів якості?

Із впровадженням європейських санітарно-гігієнічних стандартів в процес переробки молока на українських полицях магазинів має з’явитися продукція сортів: екстра-класу, вищого ґатунку та першого. Однією з важливих вимог є закупівля переробними підприємствами молока тільки в спеціалізованих фермерських господарствах.  Багато скептиків стверджують, що ці норми можуть знищити молочну галузь України. Розбіжності у Європейському та українському законодавстві щодо впровадження ризикоорієнтованої системи контролю за безпечністю харчових продуктів безпосередньо у циклі виробництва і збуту молочної продукції, а також дещо сповільнені практичні кроки Держспоживслужби у застосуванні положень Закону України Про державний контроль  посприяли тому, що відтерміновано дату відмови від молока другого сорту до 1 липня 2018 року. Це означає, що українські селяни мають обмаль часу для того, щоб переорієнтувати свої домашні господарства відповідно до новітніх умов  господарювання. Та чи стануть ближчими до Європи українські селяни?
Будь-які зміни завжди викликають сумніви і негативні емоції.  Тому впровадження нового Державного стандарту України 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» та інших стандартів теж викликає хвилю незадоволення. Вирішення проблем антимікробної резистентності та контролю за якістю молока змушує змінити підходи до кожного етапу виготовлення продукції. Зміни  очікують усіх: від господарників, до переробників та експортерів.

Сумнівною є відмова українського споживача від справжньої натуральної продукції українського селянина, до якої співвітчизники звикли змалку. Проте, для того, щоб не тільки втримати попит на внутрішньому ринку, а й вийти на міжнародний, домогосподарствам, які спеціалізуються на молочарстві, варто подбати про те, щоб вимоги часу не обійшли стороною їхні володіння. Саме за це влада має взяти на себе відповідальність і подбати про те, щоб усі учасники молочної галузі на кожному етапі отримали доступ до якісної інформації.

До змін варто готуватися не лишень селянам, а й компаніям, які здійснюють перевезення молока. Контроль за чистотою та якістю очікує усіх. Адже ідеально чистою має бути не лишень молоко та тара, а й транспорт, яким транспортують продукцію. Ці зміни, звичайно, тягнуть за собою додаткові витрати, що, в кінці-кінців, тягне за собою збільшення вартості  товару для кінцевого споживача. 

Чи є вирішення проблеми для селян?

Так, звичайно, воно є. Справжнім виходом для вирішення проблем молочної галузі можуть стати нові форми господарювання – сімейні ферми та кооперативи із виробництва молока. Це новітній підхід до вирішення питань галузі, який дозволить привести селянську продукцію у розряд високоякісного товару, мінімізувавши при цьому вплив людського фактору та забезпечивши себе при цьому стабільним заробітком. Окрім того, зазначені форми дозволяють для впорядкування умов праці до належного рівня залучити кошти з державного бюджету за рахунок державних програм та скористатися фінансами міжнародних грантів. Таким чином домогосподарства, які мають у своєму володінні до 20 штук поголів’я корів, можуть сподіватися на залучення коштів для придбання доїльного обладнання, спеціальних машин, холодильного обладнання та переоснащення приміщень для мінімізації контакту рук та повітря з молоком. Забезпечивши миттєве охолодження молока впродовж двох годин після здоювання, підприємство зупиняє ріст бактерій, а це, в свою чергу, гарантує якість продукції та тривале збереження продукції. Якщо молоко, яке продукують домашні ферми, не відповідатиме цим нормам та новим нормативам, які от-от впровадить Україна на внутрішньому ринку, то воно залишиться нікому непотрібним, та селяни потерпять чергове фіаско.

Незважаючи на те, що молочних кооперативів та сімейних ферм в Україні ще не достатньо, вже є перші успіхи та напрацювання у даному напрямі. Банально, але  при величезній армії наявних в Україні посадовців, немає кому порадити і крок за кроком пояснити селянам механізм утворення маленького підприємства, заповнити відповідні документи, допомогти зареєструвати установчі документи. Тому проблема гостра, адже в Україні 25-30 % молока виробляють селяни, для яких утримання корів часто є єдиним джерелом доходу. І якщо не впровадити програму по допомозі селянам самоорганізуватися в малі кооперативи і сімейні ферми, то вся ця «євростандартизація» обернеться для людей справжньою бідою, яка змусить людей масово здавати корови на забій.

Зробимо декілька висновків:

1. Впровадження європейських стандартів якості молочних та інших продуктів харчування на українському ринку тягне за собою  контроль за якістю молока від виробника до постачальника на цілому споживчому ланцюгу.
2. Раптова паніка  в молочній галузі, зокрема серед селян,  може спричинити масовий забій худоби, а отже і додатковий стрибок цін на молоко та молочну продукцію. 

3. Мінімізація людського впливу на продукцію молочної галузі через впровадження нових протоколів дозволить не тільки забезпечити кращу якість продукції, а й зайняти лідируючі позиції як на внутрішньому, так і на європейському ринках.

4. Через незлагоджені дії державних структур, які мали б дбати про розвиток малого підприємництва, та брак компетентних кадрів, українські селяни не мають головного – якісної інформації, яка б дозволила покращити їх становище та навчитися новим формам господарювання.