Кожного року напередодні Різдва є сенс поговорити про підготовку до цього свята.
Кожного року напередодні Різдва є сенс поговорити про підготовку до цього свята. Адже, на жаль, сьогодні все частіше доводиться констатувати той факт, що зовнішня підготовка та другорядні речі практично повністю підміняють головне.
Так, основна маса українців, готуючись до Різдва, піклується про подарунки рідним та близьким. В магазинах пропонуються знижки, спостерігається передсвятковий торговий бум, і за цією маячнею втрачається те, заради чого ми, власне, і відмічаємо Різдво. Це не означає, що нічого і нікому дарувати не потрібно, це означає, що акценти мають бути інші.
Так, Церква завжди підкреслювала і підкреслює надважливе значення милосердя, і особливо в ці передсвяткові дні. Тому, перед Різдвом варто подумати про тих, хто потребує нашої допомоги, про тих, хто мріє не про новий гаджет, а про шматок хліба.
Крім того, подарунки потрібно принести і Новонародженому Немовляті. Згадаймо, що волхви, прийшовши до Христа, подарували Йому золото, ладан та смирну. Святі отці кажуть, що золото вони принесли як Царю, ладан - як Богу, а смирну - як Людині. Звісно, Христос не потребує ні золота, ні ладану, ні смирни. Як Всеблагий та Самодостатній Бог, Він володіє усім і має усе. Єдине, чого Він хоче від нас - це наше чисте і любляче серце. Саме тому, через псалмоспівця Давида, Господь промовляє: «Сину, дай мені твоє серце». З огляду на ці слова Святого Письма і ми повинні подбати про ті дари, які принесемо Христу в Різдвяну ніч. Серед них мають бути золоте смирення, пахуча, немов ладан, любов, та цілюще, як смирна, милосердя.
Звернімо нашу увагу і на інші речі, з якими доводиться зустрічатися цими днями. Так, багато хто запитує: які саме страви мають бути на святковому столі та скільки їх повинно бути? Відповідь на це питання досить проста - віруюча людина звертає увагу не на якість та кількість страв, а на свій духовний стан. Для нас головне не те, що ми маємо їсти, чи в що маємо зодягнутися, а пошук Царства Небесного. Свято - це нагадування всім про подію, від якої залежить наше спасіння. Це не привід випити чи поїсти, це привід задуматися над сенсом свого життя, над участю своєї душі. Тому, особливо переживати через страви звертати не слід.
А що ж тоді є дійсно важливим у ці дні? В першу чергу - це молитва. Людина віруюча не мислить своє життя без Літургії та Причастя. Тому, відвідування храму та церковне богослужіння, в якості підготовки до Різдва, повинні бути в пріоритеті. Також, особливу увагу варто звернути і на свій внутрішній стан, адже без відповідної духовної підготовки святкування не матиме такого великого значення. Піст, домашня молитва, зосередженність, мирний дух - ось те, що справді потрібно всім нам у ці дні.
І, насамкінець, пам'ятаймо слова видатного богослова нашого часу митрополита Антонія Сурозького: «Народження Христа у Вифлеємі не матиме ніякого сенсу для тебе особисто, якщо Він не народиться у твоєму серці».
З наступаючим Святом Різдва Христового усіх вас!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.