27 грудня за сприяння Української Православної Церкви було зільнено 73 полонених
Від самого початку конфлікту на Сході нашої країни Українська Православна Церква підкреслювала свою миротворчу місію.
Ми завжди закликали і закликаємо до припиненная збройного протистояння і до пошуку мирних шляхів для вирішення тих проблем, з якими зіткнулися. Чогось дивного чи незвичайного в такій позиції, звісно, немає. І не тільки тому, що вірні УПЦ знаходяться по обидві сторони конфлікту (про що неодноразово говорили офіційні представники Церкви), а в першу чергу тому, що до миру та любові нас закликає сам Господь.
Звичайно, ми прекрасно розуміємо, що таке бачення проблеми викликає досить серйозний спротив з боку тих, хто звик за допомогою сили вирішувати подібні питання.
Однак, кожен християнин, та й просто мисляча людина бачить, що сила - це останній і не найкращий аргумент в ситуації, від якої залежить життя багатьох людей. Сила досить часто призводить до озлобленності і небажання дослухатись до тих аргументів, які висуває протилежна сторона. При чому, зауважимо, що мова йде про обидві сторони конфлікту.
Проте, коли в дію вступає милосердя та любов, тоді починає діяти Господь. І неможливі ще вчора речі, стають можливими вже сьогодні.
Підтвердженням цієї істини став для нас вчорашній день. Так, саме вчора Господь допоміг нам звершити надзвичайно важливий крок - повернути з полону 73 військових. Тобто те, що не вдалося зробити за допомогою зброї, було зроблено за допомогою слів.
Вже ні для кого не секрет, що в переговорному процесі про звільнення полонених безпосередню участь приймала не тільки Українська Православна Церква, але й особисто патріарх Кирил. Також, особисту участь у цьому акті милосердя прийняв Предстоятель нашої Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Більше того, саме Блаженніший Онуфрій сказав, що сподівається на те, що звільнення полонених стане початком примирення між ворогуючими сторонами і припинення конфлікту:
«Ми повинні простити один одного, обійняти один одного, і це буде запорукою того, що всі будуть звільнені, всі полонені повернуться в свої сім’ї, та запанує мир в нашій державі… Перший крок, дуже важливий крок, вже зроблено, – пояснив Предстоятель. – А коли перший крок зроблено – вже пробита та стіна, яка стояла між нами, українцями, і ділила нас на дві частини. Думаю, що ця стіна вже пробита і, дай Бог, щоб вона зовсім була знищена».
Дійсно, напередодні Різдва Христового, коли Церква закликає кожного християнина принести Новонародженому Іісусові свої дари, найкращим подарунком може бути милостиве серце. Згадаймо, що в Святому Письмі Господь, звертаючись до людини, говорить такі слова: «Милості хочу, а не жертви».
І тому, всі ми, звичайно, віримо, що милість і прощення може бути запорукою миру. І не тільки в житті держави, але й в житті кожного із нас. Адже Христос сказав, що «блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.