Французький бульдог

На той час, як повернулася дружина з дочкою, посеред кімнати лежав загорнутий в ковдру труп, а біля дзеркала ‒ скривавлений мисливський ніж.

Не можна всіх рівняти під одну лінійку. Але складається враження, що до «Руху нових сил» набирали всіх бажаючих і не особливо бажаючих.

Зрозуміло, що «РНС» не державний орган тим більше не спецструктура, але ж якісь елементарні вимоги щодо підбору осіб повинні бути.

Чи пан Саакашвілі і його помічники вважають, що членом їхньої політичної партії може стати будь яка людина – зрадники, вбивці, насильники, психічно хворі тощо. Керуючись правилом чим більше тим краще.

Ще раз наголошую, я не рівняю всіх під одну лінійку. Однак хочу розповісти про цинічну, хитру, готову вдатися до криміналу заради коштів особу, яка є членом «РНС». Це такий собі громадянин України Фесенко Сергій Васильович, 1972 р.н., має кличку «Француз» (зрозумієте чому).

Активний учасник Євромайдану у складі «Правого сектору». В якості добровольця ДУК «Правий сектор» брав участь в антитерористичній операції (декілька місяців у 2014 році), але нічим себе не проявив.

На даний час начальник служби безпеки Давида Сакварелідзе (ПП «Рух нових сил»), відповідає за «силовий блок» партії та на теперішній час здійснює підбір осіб для участі в акціях протесту «РНС». Мешкає в Києві.

Поки, що все добре, якщо не озиратися назад...

В минулому Фесенко проходив службу у Французькому іноземному легіоні (ось чому «Француз»). Вернувшись із Франції вступив у партію СДПУ (о) (соціал-демократична партія об’єднана).

В 2000 році був засуджений на 14 років по ст. ККУ 142 ч. 3 «Розбій» та ст. ККУ 93 (вбивство здійсненне з особливою жорстокістю). Вказаний злочин був здійснений у 2000 році у м.Сміла, Черкаської області (вбито Володимира Куделя, якому С. Фесенко пообіцяв за 1,5 тисяч доларів влаштувати у легіон, і під час зустрічі забив молотком). Засуджений відбув 12 років ув’язнення в колонії строго режиму.

Історія з фільму жахів...

Пройшовши серйозний відбір на конкурсній основі (з сотень тих, що бажають вибрали лише 25 чоловік), парубок з українського райцентру Миронівки Сергій попав в іноземний легіон (найманці, які воюють за великі гроші на чужині).

Відслуживши в далекій Африці півроку, Сергій Фесенко повернувся в рідні краї. Мундир легіонера знімати не квапився ‒ хизувався, і земляки, зустрічаючи його на вулиці, із здивуванням роздивлялися дивовижну військову форму. Не обійшла своєю увагою Сергія і районна преса ‒ дві подачі барвистої розповіді «солдата успіху» про свої пригоди на чорному континенті вийшли в районній газеті з інтервалом в чотири дні. Така популярність в рідних краях і три тисячі доларів, привезені з жаркої Африки, схоже, зовсім закрутили голову героєві чужих воєн. На оточуючих він дивився звисока, селян обзивав «бидлом». Працювати і зовсім розучився. Навіть рідна мати тепер побоювалася Сергія ‒ він став зовсім іншою людиною: пихатою, жорстокою, не здатною контролювати свої вислови та дії. Від гріха подалі на свої заощадження вона купила синочкові будинок в Смілі, ближче до батьків невістки ‒ може, вони його напоумляють.

Легіонерська «зелень» розійшлася швидко. А пихи, тим часом, у Сергія не зменшилося. Сусідам він говорив, що незабаром до нього приїде друг і привезе гроші. Земляк Фесенка Володимир Куделя з села Юхни Миронівського району, прочитавши в газеті інтерв'ю зі знаменитістю районного масштабу, поспішив з ним зустрітися, щоб довідатися, як можна записатися в найманці. При зустрічі Сергій обіцяв Володимиру все влаштувати і дав свою адресу в Смілі. Правда, велів приїхати тайком і прихопити з собою півтори тисячі американських доларів.

В дорогу Володимира збирали всією сім'єю. Брат продав свій старий легковичок, батько завіз на базар двох кабанів і 17 мішків цукру. Окрім грошей, дали з собою велику сумку з продуктами. Трилітровий бутель самогону був упакований окремо. Старенька мати гірко плакала, проводжаючи сина ‒ не інакше, як серцем чула біду. Володимир просив брата доглянути за батьками, обіцяв: «Ось поступлю в легіонери, привезу багато грошей і купівлю тобі нову машину».

Зустріч земляків відбулася 24 серпня, в день Незалежності. У будинку, окрім них, нікого не було. Дружину з дочкою Сергій відправив до батьків, сказавши, що до нього повинні приїхати друзі-легіонери. Пили-закушували-відпочивали три дні ‒ самогонки і різноманітної їжі, привезених довірливим гостем, вистачало на три дні. А 27 серпня господар підійшов до Володимира ззаду і ударив його молотком в шию. Щоб убити немічного Володимира, досить було одного цього удару, але, озвірівши від вигляду крові, колишній найманець наносив йому все нові і нові удари молотком, а потім мисливським ножом.

На той час, як повернулася дружина з дочкою, посеред кімнати лежав загорнутий в ковдру труп, а біля дзеркала ‒ скривавлений мисливський ніж. «Мовчи, інакше і з тобою буде те ж!» ‒ погрозив Сергій дружині.

Але жінка все ж подзвонила в міліцію.

...На «африканських» фотографіях, які виявили при арешті, Сергій Фесенко зображений разом з такими ж, як і він, найманцями...

Після оголошення вироку суду перший заступник прокурора Черкаської області Олександр Литвин сказав, ‒ Ми нічого не знаємо про його легіонерську службу, але на батьківщину він повернувся жорстокою, озвірілою людиною, в якої кров і смерть не викликають співчуття, жалю і інших емоцій. На суді він холоднокровно розповідав, з якою жорстокістю позбавляв людину життя.

І ось ця людина сьогодні на акції протесту під Верховною Радою... зі своєю жагою до вбивства, крові, смерті, страждань собі подібних...

Що це випадковість чи заздалегідь продуманий проект, якщо буде «потрібна кров мітингувальники»?