Питання виконання Мінських домовленостей

...

Хочу запитати. А що далі? Що далі з тимчасово-окупованими територіями Донецької областей? Що далі з шахтами? Що далі із людьми, які залишались на східних територіях? Що далі із людьми, які брали участь у протистояннях на стороні незаконних збройних формувань? Таких що, можливо задавати безліч.

Давайте спробуємо розібратись.

Проаналізувавши останні події, які відбувались на міжнародній арені, а також врахувавши прийняття Верховною Радою України Закону «Про особливості державної політики по забезпеченню державного суверенітету на тимчасово-окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях», можливо припустити, що українське керівництво вимушено шукати шляхи рішення східного питання.

Необхідно підкреслити, що текст законопроекту узгоджувався із зарубіжними партнерами, і як наслідок з’явилась стаття 7, яка вводить в законодавче поле України Мінські домовленості, в тій інтерпретації, що вигідна Російській стороні.

Як раніше повідомлялось в Адміністрації президента, текст закону виник після консультацій зі сторонами-учасниками «нормандського формату» (Німеччина, Росія, Україна та Франція), а також представниками США.

На цьому фоні, особливої уваги заслуговує стаття 7, відповідно до якої визначається «пріоритетність» виконання положень Мінських домовленостей в сфері безпеки. Мова іде про документи, підписані в рамках мінського процесу в період 5-19 вересня 2014 року, а також 12 лютого 2015 року.

Насамперед пункти Мінську-2 від 12 лютого 2015 року викладені таким чином, що дозволяють Росії вимагати від України виконання всіх політичних умов врегулювання конфлікту на Донбасі, а вони передбачають не тільки необхідність припинення вогню, відведення військових від лінії зіткнення, але і помилування (амністування) бойовиків.

Наскільки нам відомо, питання про амністування вже вирішено позитивно і чекає лише на законодавче оформлення. Єдиним залишається те, що українська сторона, насамперед завдяки «спротиву» силових структур, намагається виключити із цього списку, осіб відносно яких порушені кримінальні справи та відносно яких є безперечні докази щодо їх участі у незаконних збройних формуваннях та скоєнні злочинів проти мирного населення.

Розвиток ситуації у цьому напряму дає надію на можливе відновлення територіальної цілісності нашої держави, єдиним залишається необхідність вирішення питання щодо статусу східних областей, їх участі у політичному, соціальному та економічному житті країни.