Поїзд «Львів – Москва» - «дивізії» їдуть на Москву

Зброєний конфлікт на Сході України й досі триває, і цей факт не дає спокою багатьом «свідомим» українцям.

Вони то повний розрив економічних стосунків з Росією пропонують, то, надивившись виступів Трампа, стіну на кордоні побудувати хочуть. І смішно, і плакати хочеться.

Цього разу комусь сильно не сподобалося те, що Україною досі курсують поїзди до Москви. Зосередились, зокрема, на потязі № 74/73 «Львів-Москва» (із причіпними вагонами з Ковеля, Чернівців та Івано-Франківська), оскільки, згідно даних укрзалізниці, цей поїзд виявився лідером з перевезень по Україні і за останні пів року для перетину кордону ним скористалися близько 88 тисяч українців.

Чого ж людей так сильно зачіпає ні в чому не винний потяг? Діло певно не в самому потязі, а в людях і цілях тих людей, котрі ним їдуть у Росію. Те, що між Україною і Росією точиться запекла боротьба відомо навіть останньому алкоголіку в зачахлому львівському кабаку. Тема для обговорення нескінченна. А також за допомогою неї люди умудряються цькувати тих громадян, в яких ще залишився контакт з родичами чи по роботі.

Достатньо оцінити уривок статті, у якому використано коментарі з обговорень: «Виявляється, потягом «Львів-Москва» їздить «совок, рагулі та неприховані сепаратисти» (це заголовок однієї з публікацій в Інтернеті). «Мене вибішують ці істоти, які на третьому році війни їдуть заробляти гроші до москалів. У мене руки чешуться здати їх до СБУ, з подальшим видворенням з України, – пише Роман Трухін, який їздить цим потягом додому в Тернопіль. – Вони, як і двадцять років тому, збираються по четверо в плацкартах, жруть водку та їдять свої кури з вареними яйцями. Їм по цимбалах війна, Україна, їм по цимбалах все, крім того, щоб вдома в холодильнику завжди лежала палка московської ковбаси. Вони за двадцять років не спромоглися спробувати виїхати на заробітки хоча б у Польщу. Нащо? Ще якусь мову вчити. Простіше в російську глибинку виїхати, розбалакувати «жуткоязичним» і улесливо підтакувати, коли там розказують про «хахлів». І це, панове, нащадки бандерівців із Західної України, представники упівської Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини. Усі як один в церкві на Різдво і Великдень у вишиванках. А по суті – звичайний совок, рагуль і сєпар…».

Такі коментарі «щирих патріотів» - це ніщо інше, як розпалювання громадянського конфлікту. Оскільки тема з поїздками в Росію не така однозначна, і дивитися настільки однобоко можуть або зацікавлені в поширенні такого погляду, або виключно тугодумні люди.

Люди їдуть до Росії не тому, що підтримують політику Путіна чи хочуть відділятися від нашої країни. У багатьох людей там родичі чи друзі, яких вони їздять провідувати, адже війна не може настільки різко обірвати родинні чи дружні стосунки. Крім того відома проблема безробіття в Україні. Патріотичні почуття - це добре, але не у випадку, якщо це змушує тебе і твою сім’ю помирати з голоду, і у випадку, якщо людина знаходить роботу в тій же Росії, то вона поїде туди працювати. І таких людей у нас багато.

Пригадую, що була у нас ініціатива – закрити кордони з Росією. Закрили повітряний, то закрийте і залізничне сполучення, що вже там. Але що, що буде якщо заборонити проїзд потягів? Люди почнуть їздити автобусами, машинами та навіть тим же Bla-Bla-Car. Не допоможе навіть колючий дріт на кордоні. У світовій історії ми вже маємо яскравий приклад подібних дій – Америка. Як Штати не намагалися відгородитися від Мексики, проте кількість іммігрантів особливо не скоротилася, а навпаки, продовжує зростати. Якщо люди хочуть потрапити кудись, то їх дуже важко зупинити.

Та й патріотизм у багатьох часто-густо фейсбучно-вуличний. Буває, що одні й ті самі зранку зі сльозами на колінах вшановують загиблого героя АТО, а вже ввечері штурмують вагони на Москву.

У даному випадку той факт, що вже почали звертати увагу на те, хто, куди і чим їде, вказує, що нам явно намагаються замилити очі, але теми закінчуються. Подібні намагання виділити і зробити важливими в очах населення події, які не мають ніякого значення, це поширена практика відволікання людей від дійсно значущих змін. За спиною в українців схвалили просто дикі «реформи», взяти ту ж пенсійну чи медичну, а людей чомусь хвилює, яким поїздом їхні співгромадяни в Москву їздять…Не ведіться, добродії!