«Повзуча» диктатура парамілітарних угруповань в Україні

Ні для кого не новина, що на вулицях міст можна побачити групи молоді з нацистською символікою на одязі, які вільно крокують, наприклад, на площі Митній у Львові, вигукуючи гасла часів Третього Рейху.

Ситуація з нацистськими проявами у Львові в тій чи іншій мірі типова для всієї країни. На Львівщині діють партія «Свобода» Олега Тягнибока, представники «Правого сектору»  Дмитра Яроша та Національний, Цивільний або Громадський корпус Андрія Білецького, політичне відгалуження полку Національної гвардії «Азов». Ці організації  нещодавно прийняли Маніфест про сумісні дії. Крім того на націоналістичній ниві намагаються проявитися такі  формування, як «Вільні Люди», «Молодий Рух», «Національна дружина», С-14, «Білі хорвати» та інші.

Націоналістичні угрупування у Львові, як і по всій Україні, різноманітні. Але їх об’єднує намагання приховати свою кримінальну суть  націоналістичною, а в деяких випадках і нацистською ідеологією.

Як правило, це  недосвідчена молодь, якій імпонує відчуття та можливість майже безкарно скоювати протиправні дії. Контингент цих угрупувань рекрутується головним чином з молоді, безробітних, учасників АТО, які вціліли, перебуваючи у тилових частинах (справжні учасники бойових дій рідко приймають участь у таких збіговиськах, у них є свої організації).

В кожній такій організації політиканство об’єднується з криміналом. Так спонсор партії «Свобода» Ігор Кривецький в недалекому минулому був бригадиром на прізвисько «Пупс» у бандитському угрупуванні, так званого, Колі Рокера. Тепер це поважний бізнесмен, екс-народний депутат, власник львівського  фешенебельного готелю  «Жорж» та багатьох бізнес-об‘єктів у Львові та Києві. Він передав партії «Свобода» від кримінального авторитета Володимира Дідуха (Вови Морди) - 48 млн. доларів США. Тепер екс-бандит  керує громадським об ‘єднанням «Розвиток громади». А його поплічник Володимир Фещук опікується громадським об’єднанням «Легіон «Львів» та спортивним клубом «Легіон», де молоді націоналісти займаються фізичною підготовкою, готуючись до наступних боїв з «ворогами України».

Ці радикально налаштовані «нові політики» українського ґатунку вже давно перетворили «патріотизм» у бізнес. Нервує конкурент, потрібен піар і чорний в тому числі, хочете здешевити майно для купівлі-продажу – реалізують любе замовлення. Діапазон великий. Нещодавно так звана «Національна дружина» розганяла стихійний ринок квітів у Львові. Озвірілі хлопці з гаслами «Ганьба» грали в футбол гладіолусами, які продавали місцеві бабусі, щоб хоч якусь копійчину заробити. У такий спосіб «патріоти» мабуть демонстрували надзвичайний героїзм.

«Монумент Слави», присвячений визволителям міста від фашистських окупантів, немов поперек горла у молодчиків, до цього часу стоїть на вулиці Стрийській у Львові. Їх симпатики у львівських обласній та міській радах спромоглися того, що цими органами прийняті постанови про демонтаж Монументу.

Львівські ветеранські та громадські спільноти виступили з протестом та подали позов у Львівській окружний адміністративний суд. Слухання цієї справи постійно відкладаються. На проміжні засідання приходить «масовка», яка  поводить себе брутально, вигукує образи в адресу літніх людей – ветеранів та представників громадськості.

14 липня 2017 року агресивні молодики увірвалися в приміщення, де відбувалася прес-конференція по захисту та збереженню «Монументу Слави» та, вигукуючи образи та погрожуючи присутнім, зірвали цей захід.

В липні ще одна група агресивно налаштованих радикалів провела «мирну» акцію в магазині мережі «Victoria Jeans». Патріотів хвилювало те, що мережа, за їх словами, є російською і платить податки до так званої ЛНР. Результатом акції стала смерть охоронця, в якого від нервового перенапруження не витримало серце.

Політика в Україні перетворилася на політиканство. Наслідком війни стало виникнення чисельних парамілітарних угрупувань, які  володіють великою кількістю незареєстрованої зброї та поводять себе так, начебто вони – реальна влада в країні. Офіційні органи влади фактично втратили монополію на насилля. Напівкримінальні, озброєні формування задають тепер тон  на українських теренах. А те, що цим порушуються вимоги Конституції України та чинного законодавства, нікого у владних колах не хвилює. Та й ніколи державним органам охорони правопорядку виконувати свої прямі обов’язки. Військова прокуратура, національна поліція зайняті іншими більш прибутковими справами: рейдерством, переслідуваннями політичних опонентів і підтримкою диктатури нинішньої влади.

І треба розуміти, що теперішній порядок в країні загрожує державному устрою.

В умовах розграбування вітчизняних матеріальних ресурсів та зменшення ресурсної бази боротьба за владу, за контроль над існуючими ще грошовими потоками буде й надалі загострюватись. Але поки що  грошей на утримання «кишенькових» бійцівських організацій  їх господарям не вистачає. Тому у Львові поставлені спеціальні намети, де під патріотичні пісні здійснюється збір коштів начебто на користь воїнів АТО. Куди підуть ці кошти в дійсності,  можна тільки здогадуватись.

Президент невпинно виголошує промови в яких виступає за євроінтеграцію і європейські демократичні цінності. Та реальність така, що Україні нав’язується «повзуча» диктатура. За мовчазної згоди влади і частини суспільства підтримується агресія і насильство до інакомислячих. Ще кілька років тому ми не могли уявити, що можна здійснювати протиправні дії, знаючи при цьому, що тебе за це не покарають. Сьогодні ж такі дії під прикриттям синьо-жовтих кольорів, вишиванок і «патріотичних» гасел вважаються правильними і цілком «законними». Задайтесь питанням, яку ж Україну ми будуємо: цивілізовану, демократичну, в якій надцінністю є Закон і права громадян, чи таку, де хто сильніший, той і правий?