Хороший шахрай ніколи не сяде за ґрати.
Хороший шахрай ніколи не сяде за ґрати. А ось його колеги по цеху цілком можуть. Наприклад, «Київміськбуд» на чолі з Ігорем Миколайовичем Кушніром може «поховати» мера Києва Віталія Кличка. У всякому разі, цілком може стати підґрунтям для гучного скандалу.
Казнокради-будівельники зі стажем Кушнір Ігор Миколайович і В’ячеслав Непоп і особливо пан Кличко можуть не тільки позбутися посад, але і свободи. Відразу три гіганти ринку нерухомості столиці України потрапили у великий скандал. «Київміськбуд», «Житлоінвестбуд-УКБ» та «Спецжитлофонд» замішані в одній і довгограючою афері. Мільярд гривень. Це залізний мінімум, вкрадений чиновниками Київської міськадміністрації, очолюють роботу київських комунальних будівельних компаній. Компаній, які багато років успішно працюють на ринку будівництва нерухомості Києва, побудували за час своєї діяльності мільйони квадратних метрів житлової та нежитлової нерухомості. Щоб не бути голослівними подивимося ознайомче відео про корупційні підрядах Ігоря Миколайовича Кушніра і його успіхи в освоєнні сотень мільйонів гривень.
Ігор Кушнір нахабно підставив Кличка
Чиновники Київської міської адміністрації, які приймають безпосередню участь у мільярдної схемою:
1. Кушнір Ігор Миколайович – голова правління – президент ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд»;
2. Непоп В’ячеслав Іванович – директор КП «Житлоінвестбуд-УКБ»;
3. Шарий Володимир Васильович – директор КП «Спецжитлофонд»;
4. Федотов Костянтин Павлович — директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (КМДА);
5. Спасибко Олександр Валерійович — Заступник голови Київської міської державної адміністрації.
У Росії торговця меблями з Пітера призначили міністром оборони. В України все ж не такі масштаби. Труба нижче і дим по рідині. За українським варіантом спонсор кременчуцьких будівельників зумів потрапити тільки в кабінет заступника міністра оборони. Кінцевий результат у сусідів виявився однаковим
Заступник міністра без лампасів і погонів
Ігор Кушнір ─ до мозку кісток цивільний чоловік займався в силовому відомстві капітальним будівництвом і закупівлями. Анатолій Сердюков протримався у військовому відомстві майже 5 років. На Кушніра вистачило 2-х років. У 2012 році він повернувся до мирного життя, а підсумки його служби довелося розгрібати через 2 роки на сході України армійським частинам, несподівано виявили, що під руками немає найнеобхіднішого. Втім, Ігоря Кушніра це вже мало хвилювало. Він очолив холдингову компанію «Київміськбуд» ─ найбільшого столичного забудовника і цілком був задоволений новим призначенням.
Хто виявився його «локомотивом» в оборонне відомство, судячи з усього, залишиться таємницею. У 2014 році все різко змінилося. «Штовхачі» розбіглися чи воліли геть забути минуле, вважаючи за краще ніколи не згадувати свою участь у несподіваному призначення. Натомість ініціатори переміщення Кушніра в президенти «Київміськбуду» добре відомі і не можуть заперечувати своєї участі. Це глава президентської адміністрації, а нині нардеп Сергій Льовочкін, екс-керівник Державного управління справами Андрій Кравець, перетворився на успішного бізнесмена і тодішній голова наглядової ради ХК «Київміськбуд» Микола Порайко. Саме вони стали кінцевими бенефіціарами «сірих» схем, «провернутых» через будівельну компанію.
Нічим не примітне початок кар’єри дрібного афериста Кушніра і блискавичний стрибок у ТОП українських махінаторів. Одні з перших кроків до великої кар’єрі махінатора наш герой почав в Міністерстві оборони заступником міністра. Там хліб доводилося добувати на оборудках з капітального будівництва та закупівлі. За 2 роки успішних відкатних схем Ігор Кушнір вміло стрибнув у керівництво ХК «Київміськбуд», очоливши компанію.
Холдингова компанія «Київміськбуд» була утворена 24 роки тому шляхом об’єднання декількох десятків державних муніципальних будівельних організацій в єдине ціле. При об’єднанні кожна із складових частин внесла в загальний котел свої активи та земельні ділянки, на яких розташовувалися їхні об’єкти. Саме вони стали магнітом для шахрайських дій групи осіб, двигуном і главою яких стояв Ігор Кушнір. Нині потужна будівельна організація поставлена на межу банкрутства. Попутно вона ошукала тисячі своїх клієнтів, зірвавши терміни будівництва об’єктів нового житла. Холдинг постійно порушує будівельні норми і правила, що веде забудову методом справжніх тимчасових, не вкладаючи кошти в модернізацію міських комунікацій, що в майбутньому призведе до колапсу всієї комунальної системи, особливо в старих історичних районах Києва. Однак ці проблеми найменше хвилювали президента компанії Кушніра.
Від Парижа до Сан-Дієго — все купить Кушнір Ігор Миколайович за гроші киян
Кияни запам’ятають його, як ініціатора й провідника помпезного проекту під назвою «Французький квартал». Старовинне європейське місто на річці Сена повинен був отримати двійника в мініатюрі на Дніпровських берегах. За проектом «Київміськбуд» повинен був збудувати висотні житлові будівлі, що забезпечують мешканцям європейський комфорт для проживання, шикарні офісні та торгові центри, а також шестнадцатиметровую копію Ейфелевої вежі. На все по всі Ігор Кушнір запросив всього лише 3 роки. Сьогодні будівництво заглохло. Головний його ініціатор зник з Києва і не в Париж, а набагато далі ─ за океан. В південнокаліфорнійського Сан-Дієго екс-заступник міністра оборони України і головний київський забудовник придбав у компанії US Business Consulting & Investments за $11 млн особняк площею 800 м2. Може бути Кушнір Ігор Миколайович погано розбирався в закупівлях для армії, але в житло він точно знає толк. Сан-Дієго вважається одним із найкомфортніших міст США.
У червні 2014 року екс-депутат, а нині радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол направив до СБУ дуже докладний депутатський запит, що стосується діяльності Кушніра Ігоря Миколайовича на посаді президента «ХК «Київміськбуд» У ньому він детально перерахував всі його діяння, які скоїв екс-заступник міністра оборони. Дорвавшись до керма управління найбільшою будівельною фірмою, він незаконно збагатився сам і не забув поділитися зі своїми друзями, які спокійнісінько продовжують жити в Україні. Прізвище Кушніра потрапила до Єдиного реєстру досудових досліджень, але його вже це мало цікавило. Як раз в цей час він щосили займався пошуками собі вілли в передмісті Сан-Дієго.
Як шахрай Кушнір Ігор Миколайович нічого нового на світ не справив. Він тільки вміло скористався наданими високим службовим становищем можливостями, розбазарюючи ввірене майно або здійснюючи невигідні для організації операції за хороший «відкат» В Броварському районі він ініціював купівлю компанією 28 гектарів землі за 200 млн гривень. Земельна ділянка абсолютно не придатний для будівництва житла. Хіба що для полігону захоронення побутових і промислових відходів, але вартість сотки на ньому порівнянна з найбільш ласими земельними наділами поблизу Дніпровських круч. З допомогою впливових осіб у державних структурах було списано майно державного видавництва «Преса України», а 3 гектари землі, на якій воно розташовувалося передали для будівництва житла, офісних будівель, торгово-розважальних центрів. Поспіль, природно, отримала «ХК «Київміськбуд». З нехитрої операції Кушнір зміг отримати вигоду, продавши готової нерухомості на 255 млн гривень. За заниженою ціною для подальшого перепродажу були отримані адміністративні будівлі на вулицях Бєлінського і Мечникова, а також готель «Оберіг». Кушнір з подільниками організували умисне банкрутство компаній «Медбуду» і «Екос». Мета виявилася все та ж ─ дармова земля, будівництво нерухомості, продаж і отримання прибутку. «Хвіст» непорядних діянь, вчинених «Київміськбудом» під проводом Кушніра, тягнеться за компанією і після його втечі в Північну Америку. Причому, «кидал» Кушнір не тільки простих смертних, але і «авторитетних» людей. У квітні 2017 року на наступного президента «Київміськбуду» було скоєно збройний напад, в результаті якого він отримав поранення. Явно замовниками були не новосели, незадоволені якістю житла, ціною і термінами виконання договорів, а хтось більш могутній.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.