Частина 2 - Слабкість об’єктивної та суб’єктивної складової проекту
Акт повинен бути змістовним, розкривати суть закону, на виконання якого його видано. Розберемо що виходить, коли не дотримуються те
По-першому пункту: преамбула
Проекту містить сферу його дії та відповідне посилання на статті 3-5 Закону
України «Про санкції».
По-другому пункту:
тут маємо часткове врахування. Уповноважені суб’єкти визначені у самому тексті
Проекту. Це Верховна Рада України, Рада національної безпеки та оборони
України, Міністерство закордонних справ України.
А
ось з визначенням зобов’язаних суб’єктів виникли певні проблеми.
Частина 2 статті 1 Закону України
«Про санкції» визначає, що санкції можуть застосовуватися з боку України по
відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи,
яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної
особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які
здійснюють терористичну діяльність.
Тобто, законодавство України чітко зазначає: санкції можуть застосовуватися тільки не до
громадян України. Але є одне виключення
– його становлять громадяни України, які були засуджені за статтями 258 – 258-5
Кримінального кодексу України (терористична діяльність).
Додатки до Проекту містять перелік суб’єктів, до
яких пропонується застосувати санкції. І ці додатки суперечать законодавству
України. Зокрема, Додаток № 1 містить перелік фізичних осіб без зазначення
їх громадянства. Можемо припустити, що перелік містить виключно осіб без
громадянства чи з іноземним громадянством. Нажаль, уважно передивляючись його
ми бачимо серед перелічених фізичних осіб й громадян України (Фірташ Д.В.,
Іванющенко Ю.В., Клименко О.В., Медведчук В.В. тощо).
Що
ж до юридичних осіб, перелік яких зазначений у Додатку 2 до Проекту, то ми теж
бачимо декілька порушень. До нього включені й підприємства України,
а також цей перелік не є вичерпним.
Так,
пункт 2 Додатку № 2 містить визначення «GROUP DF HOLDINGS LIMITED (ГРУП ДФ
ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД ) (HE 226796,
Республіка Кіпр) та афілійовані з ним фізичні та юридичні
особи». Таке необмежене визначення кола осіб, до яких повинні бути
застосовані санкції, суперечить вимогам згаданого Закону України «Про санкції».
Крім того, пункти 3, 4, 6, 8-1, 10-12 Додатку № 2 до
Проекту не містять інформації щодо країн, в яких зареєстровані перелічені
юридичні особи. Майже в усіх юридичних осіб відсутня інформація щодо
реєстраційного номеру, юридичної адреси, дати реєстрації (такі дані допомагають
виділити конкретні підприємства із великої маси підприємств світу та
унеможливлюють випадкове застосування санкцій).
По-третьому пункту:
відсутні підстави для включення юридичних та фізичних осіб до санаційного
списку.
Стаття 2 Закону України «Про
санкції» визначає, що правову
основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов’язковість
яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента
України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та
оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.
Так от, Проект не в повній мірі відповідає вже вимогам
Конституції України, що ми побачимо з нижченаведеного аналізу. (Глибокий же аналіз
законодавчих актів України, міжнародних договорів робити не будемо, оскільки
тоді стаття перетвориться на дисертацію).
Згідно статті 8 Конституції України, у нашій країні визначається
і діє принцип верховенства права.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни
мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Стаття
41 Конституції України визначає, що кожен
має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю,
результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути
протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є
непорушним.
Стаття
42 Конституції України: кожен має
право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Стаття
43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти
собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права
на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової
діяльності.
Стаття 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може
бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному
порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не
зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення
не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на
припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 2 статті 3
Закону України «Про санкції» (на підставі якого
розроблено Проект) передбачає, що застосування
санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об’єктивності, відповідності меті та ефективності.
Яким
чином це можна зробити? Довівши у судовому порядку вину, або ж посилаючись на
відповідні рішення ООН або ж Ради ЄС чи в інший передбачений законом спосіб. Крім
того, пропозиції щодо включення осіб до санкційного списку можуть надавати
Служба Безпеки України та Національний Банк України – на підставі відповідних
рішень.
Тобто,
виходячи з наведених вище норм Конституції України (зокрема й статті 62), для прийняття рішення щодо застосування
санкцій до тих чи інших фізичних та юридичних осіб, необхідно на законних
підставах довести їх вину. Крім того, Проектом пропонується обмежити права,
встановлені статтями 41-43 Конституції України, а такі обмеження можливі за
рішенням суду.
У
Проекті відсутні посилання на рішення тих чи інших компетентних органів,
відповідно до яких можливо застосувати санкції до Григоришина, Медведчука та
інших. Пояснювальна записка теж не містить висновків компетентних органів чи
рішень суду щодо винуватості юридичних та фізичних осіб, які включені до
додатків до Проекту. Для прикладу, як правильно оформляти нормативний акт про
санкції, можна згадати Рішення РНБО України від 20.05.16 (затвердженого Указом
Президента від 15.06.10 № 253/2016).
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.