Як захистити право громадян України на безкоштовну медицину? Приклад з практики

Ми живемо у доволі складний час: ціни зростають, а офіційна політика керівників України полягає в тому, щоб урізати соціальні гарантії для громадян.

На жаль, нормою життя в нашій державі стає ситуація, коли людина не може забезпечити себе їжею та медикаментами.

Як наші права виглядають в теорії

Звичайно, що такий занепад рівня життя людей серйозно погіршує стан здоров’я.

Законодавство України, зокрема, стаття 49 Конституції України, передбачає право кожної людини на безкоштовне медичне забезпечення.

Профільний закон деталізує, що означає це право на практиці. Статтею 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом:

а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я;

б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я;

в) надання всім громадянам гарантованого рівня медичної допомоги у обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я;

д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації;

е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров'я.

Оскільки перелік послуг, які можуть бути надані безоплатно громадянину України, важко зробити вичерпним, державна політика полягає в тому, щоб законодавчо закріпити тільки перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах (постанова КМУ від 17.09.1996 року № 1138 із змінами та доповненнями).

Як працює законодавство про безкоштовну медицину на практиці?

Приклад з нашого життя. Людина захворіла та потребує хірургічного втручання. Звертається до лікарні, а їй кажуть: операцію можемо провести, а ось усі необхідні ліки ви маєте забезпечити самі. Але зараз мільйони українців опинилися на межі виживання. Тому дуже часто зустрічаються ситуації, коли хворому та його близьким просто не вистачає коштів, щоб купити необхідні медикаменти та ліки під час лікування.

Моя практика в сфері захисту прав людини переконливо свідчить: свої права потрібно знати! А також – знати, як їх можна захистити.

Так, існують непоодинокі випадки, коли людина за медичними показниками потребує хірургічного втручання. Вона звертається до лікарні, а там громадянину кажуть, що операція можлива, але треба заплатити певну суму.

Оскільки мені неодноразово довелось спостерігати такі ситуації, тому пропоную розібратися, який має бути алгоритм дій, щоб отримати безкоштовне лікування.

Наприклад, пан А звернувся до лікарні з направленням щодо проведення хірургічної операції з ампутації кінцівки. Під час спілкування у лікувальному закладі, його було поінформовано про необхідність заплатити певну суму коштів. Критичність ситуації полягала в тому, що провести операцію потрібно було у найкоротший час.

Моя допомога як юриста полягала у наступному. Отже, на підставі відповідного висновку встановлено діагноз, а на підставі направлення - необхідні дії, які необхідно вжити для того, щоб одужати.

У першу чергу, ми вивчили перелік платних послуг (постанова КМУ від 17.09.1996 року № 1138 із змінами та доповненнями), щоб чітко визначитись – чи лікування, якого він потребує, є платним чи ні.

У нашому випадку, згідно законодавства України, лікарня повинна була зробити таку операцію для пана А безкоштовно. Тому ми підготували листа, з яким він звернувся до головного лікаря лікувального закладу.

Важливо! Таке звернення необхідно офіційно зареєструвати (на своєму примірнику отримати вхідні номер та дату поданого звернення), або надіслати рекомендованим чи цінним листом (з повідомленням).

Доволі часто, одного такого звернення (яке складено з доданням копії обґрунтовуючих документів) достатньо для позитивного вирішення питання (як це трапилось у нашому випадку).

Але бувають і винятки. Наприклад, якщо державним бюджетом на відповідний рік не передбачено закупівлю тих чи інших ліків або тих чи інших послуг, без яких надання необхідної лікарської допомоги на безоплатній основі неможливо, або змінено перелік видів ліків, які надаються громадянам України безкоштовно. Нажаль, у такому разі наші громадяни будуть змушені здійснювати закупівлю лікарських засобів за власні кошти.

Ще один випадок коли відмова є необґрунтованою та розповсюдженою можна навести такий. Людина звертається до закладів охорони здоров’я, а їй відмовляють, оскільки не обслуговують тих, хто звертається не за місцем своєї реєстрації. Така відмова є законною тільки у разі, якщо людина звернулась не у критичному стані (після стабілізації стану пацієнта його переводять до територіального закладу охорони здоров’я, чи він оплачує подальше лікування через бухгалтерію).

Тоді можливі такі варіанти вирішення проблеми:

-                     або скаржитись до вищого медичного керівництва;

-                     або через суд (із залученням органів прокуратури);

-                     або через звернення до правоохоронних органів (зокрема, поліції).