Чому нова влада так само не хоче боротися проти корупції, як і попередня?

Чому українська влада – будь то Кучма, Ющенко, Янукович або нинішні «демократичні сили» - з усіх сил пручається, аби не запроваджувати ефективні засоби боротьби проти корупції.

Голова парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв виявив рішучий намір боротися з корупцією. Але, як виявилося, ненадовго.

Так завжди. Коли політики не при владі, вони – за чесність, проти казнокрадства та хабарництва. А коли при владі – вони як бджоли проти меду, як Ющенко проти трипільских горщиків, як Янукович проти Межигір’я.

21.09.16 у прямому ефірі ГО «Громадське телебачення» виступив голова комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. ( ).

Під час інтерв’ю Соболєв Є. розставив декілька акцентів щодо своєї діяльності у Верховній Раді України. Зокрема, пропоную звернути увагу на наступні акценти:

-                      «виписано» (термін взято зі згаданого інтерв’ю) у законодавстві презумпцію винуватості посадовця,

-                     заперечення проти необхідності внесення змін у законодавстві щодо протидії корупції протягом певного часу,

-                     з 284 поданих законопроектів щодо протидії корупції жодний не пройшов комітет Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

Якщо вірити депутату, здається, нібито у нашій державі розвернулась активна діяльність щодо боротьби з корупцією.

Презумпція винуватості чиновника – що за правова новація?

Так і хочеться спитати: а в чому саме полягає ця презумпція та де саме вона виписана?

Наданий аналіз у статі () свідчить, що якихось нових суттєвих змін у законодавстві стосовно запобігання корупції у сфері декларування, крім однієї, немає. Єдина зміна – це запровадження електронного декларування. І різниця полягає лише в тому, що тепер декларація подається не на паперовому носії, а через мережу Інтернет.

Якщо уважно розглянути декларацію, то ми не знайдемо розділу, який би регулював видатки суб’єкта декларування. А якщо відсутня можливість проконтролювати - скільки чиновник отримав (разом із сім’єю) та скільки витратив - то є незрозумілим у чому полягає презумпція винуватості? У необхідності щорічної подачі декларації?

Між тим, відповідно до вимог статті 20 Конвенції ООН проти корупції (ратифікованої Україною), декларування видатків є необхідною умовою для протидії корупції:

 «За умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати.»

Насправді, ось це формулювання і є тим, що можна назвати презумпцією винуватості посадовця. 

Продовження у другій частині.