Побачив новину із Дніпра. Там батьки вкрай обурені нахабністю вчителів та вихователів, які традиційно кілька разів на рік збирають різноманітні добровольчі внески на всілякі потреби.
Гадаю, всі ми
відвідували дитячий садок, навчалися у школі та в інших навчальних закладах,
тому добре розуміємо про що йде мова. Скільки я пам’ятаю роки свого навчання – у
нас була така сама історія. Мої батьки також сплачували на
добровольчо-обов’язковій основі гроші
на ремонт класу, складалися на фарбу,
купували нові штори та інше… Отже, ця традиція виникла не сьогодні, та існує не
тільки у Дніпрі. Але є деякі відмінності.
Раніше
більшість батьків мали змогу не дуже чутливо для родинного бюджету
«допомогти» навчальному закладу. Сьогодні ж ситуація не така однозначна.
«Потреби» вчителів та навчальних закладів перевищують можливості батьківських
кишень. Окрім того змінилися і люди. Якщо раніше розмови про те, що зібрані на
ремонт гроші пішли у вчительський гаманець почути було майже не можливо, то
зараз про таке чутно на кожному куті. Гадаю диму без вогню не буває. З іншого
боку держава і у минулому, і зараз не виділяє необхідного об’єму коштів на
навчання. Отже, частково зрозуміти вчителів та вихователів також можливо.
Яка ваша думка з
приводу добровольчо-обов’язкової «допомоги»?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.