ЗНИЩЕННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ !

На захист малого бізнесу

Відповідно до сторінки "American middle class", особами середнього класу вважаються громадяни, які мають комфортабельні стандарти життя, мають значну економічну безпеку, мають чималу робочу автономію та покладаються на свої знання для самозабезпечення. Тобто це громадяни, які мають стійкі доходи для задоволення широкого кола матеріальних та соціальних потреб. Нажаль віднести до середнього класу в Україні, у повній мірі, можна тільки невеличку частину населення, яка незалежно від фаху покладається на свої знання у певній професійній сфері, має значну незалежність і, “працюючи на себе”, отримує економічну свободу. Це можуть бути пекарі, будівельники, юристи, вчителі, лікарі і представники усіх професій, але всі вони є підприємцями за суттю, всі вони представники малого та середнього бізнесу. Щодо великого бізнесу, то лишень зазначу, що на моє глибоке переконання, він у нас може бути лише двох видів: провладно-олігархічний та бізнес іноземних капіталів.

Показово, що базову і ключову роль в економіці багатьох передових країнах відіграє саме малий бізнес, як найбільш мобільний, ефективний, глибоко спеціалізований та конкурентоздатний.

Напередодні нового 2015 року саме цьому сегменту бізнесу принесли доленосним подарунком Закон №71 – VIII з черговими змінами до Податкового кодексу. Показово, що до кодексу, цілісного за визначенням документу, внесено вже незліченну кількість змін понад 80-ю законами і на кожному черговому засіданні профільного комітету Верховної Ради, розглядаються все нові і нові зміни. Але якраз зазначений Закон №71 – VIII  можна вважати доленосним, бо він змінює не тільки усталену практику ведення бізнесу малими підприємцями, але і суттєво вплине на життя кожного громадянина. Верховна Рада 28 грудня минулого року, з ініціативи Кабінету Міністрів України, вирішила запровадити обов'язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів) для підприємців-платників єдиного податку II та III груп. Не встиг бізнес оговтатися від владних псевдореформ щодо єдиного соціального внеску, нової системи адміністрування ПДВ, податків на нерухомість і землю, звітності по бенефіціарам та підвищення прибуткового податку, як фактично відбувся наступ на спрощену систему оподаткування. Ту саму спрощену систему, яку середній клас, своїми об’єднаними зусиллями зміг відстояти навіть при режимі Януковича на Податковому майдані. І слід визнати, що цей наступ був значно цинічніший та витонченіший ніж намагання попереднього злочинного режиму. Так, у вже далекому 2010 році, Уряд Азарова задекларував свої бажання заздалегідь і фактично дав можливість бізнес-спільноті зорганізуватись і виступити проти. Минулого ж року нова та демократична влада спочатку законодавчо збільшила граничний обсяг доходу малого підприємця аж до 20 млн.грн, а потім  напередодні новорічних свят блискавично внесла норму запровадження РРО з “вагомою” аргументацією, що малого підприємця з таким значним обігом не може бути. Насправді, ми і не знаємо жодного представника малого бізнесу, який вимагав би від влади закріпити норму доходу у 20 мільйонів, бо всі на практиці знають, що реалізувати товару та послуг більше 300 тисяч гривень малий бізнес невзмозі. Крім того, владою наводяться і інші аргументи на захист запровадження касових апаратів, які у розумної людини взагалі не витримують жодної критики. Так, бажання Уряду в такий спосіб захистити національного товаровиробника та побороти реалізацію контрафактних і контрабандних товарів викликає сміх. Я розумію, що для влади “легше” побороти підприємців і поставити на контроль мільйон касових апаратів ніж навести лад у своїй митній системі з 18 000 митниками. Легше чи вигідніше? Допоки корумповані чиновники будуть на своїх місцях, контрабанда та контрафакт буде реалізовуватись, тільки вже не через підприємців, а через інші канали. Можливо створення “під себе” саме альтернативної і цілком контрольованої структури реалізації таких товарів і домагаються чинуші? Стверджую, що національного виробника вбиває держава своєю недолугою податковою політикою та корупцією владних інституцій.

Уряд вважає тотальне запровадження касових апаратів панацеєю від тіньового обігу грошових коштів, сподіваючись на те, що суспільство недолуге. Та все ж думаю, що навіть школярі усвідомлюють де генеруються тіньові потоки. Хабарі, побори, схеми, відкати, кришування, розкрадання бюджету… Ініціатива ж щодо декларування доходів та витрат державних службовців та членів їх сімей, я так розумію, пішла у небуття. Влада вимагає від громадянина жити за законом, а сама живе над ним.

Тотальне переведення розрахунків в безготівковий спосіб з нашою банківською системою це взагалі "гра в російську рулетку". Чи є в Україні хоч один громадянин, чи підприємець (звісно за виключенням хазяїв та керівників фін.установ), які не постраждали від банківської сфери? За оцінкою експертів більше 11 мільярдів гривень обігових коштів втрачено підприємствами у збанкрутілих установах. Ці кошти фактично вкрадені у бізнесу за мовчазного погодження владою. Також до інформації покупців зазначу, що купляючи товар в магазині за чеком ви переплачуєте зайві відсотки обумовлені необґрунтованою жадібністю банкірів (лише за еквайринг 1,5 - 3%).

При всіх наведених фактах малі підприємці, як свідомі представники середнього класу, всеодно усвідомлюють необхідність в майбутньому запроваджувати касові апарати для власного самоконтролю і для підтвердження операції з реалізації товару чи надання послуги споживачу. На сьогодні чимало представників бізнес-спільноти самостійно встановили РРО для свого внутрішнього обліку. Однак ми чітко розуміємо, що негайне зобов'язання влади тотально запровадити РРО методом диктату - є бажанням знищити спрощену систему оподаткування, як таку. Складна звітність, нечітке законодавства, незліченна кількість підзаконних актів і різного роду роз’яснень ставлять малого підприємця у залежність від особистої волі чи примхи перевіряючого. Введена штрафна санкція у 500%, яку перевіряючий може, за бажанням, накласти на підприємця при будь яких обставинах, викиду малий бізнес за межу виживання. Навіть прийом на роботу додаткового касира і бухгалтера не убезпечить підприємця від поборів контролерів. Фіскальні органи не змінили своєї сутності, це і надалі чисельна армія хабарників та корупціонерів і бізнес для них - виключно джерело наживи. Якщо в зазначеній системі координат середній та великий бізнес ще може захищатись за допомогою юристів і має можливість відкуплятись за рахунок більшого обігу та прибутковості, то малий бізнес приречений на вимирання.  Саме спрощена система дозоляє працювати бізнесу, незважаючи на недосконалість, недолугість, зарегульованність та корумпованість існуючої системи оподаткування. Саме вона, дозволила зародитись в Україні середньому класу, саме вона дозволила кожному громадянину, без спеціальної економічної чи бухгалтерської освіти, започаткувати свій бізнес, фактично забезпечивши себе роботою, а свою сім'ю коштами для проживання. В умовах відсутності реальних гарантій з боку держави права власності, в умовах бездіяльності правоохоронних органів, корумпованих судів та свавілля чиновників, спрощена система запустила двигун економіки і підняла, у свій час, державу з економічної прірви.

Стверджую, що в державі, де презумпція невинуватості є тільки яскравим гаслом, що прикриває суцільний безлад і провладний рекет, запровадження РРО лише поглибить корупційні прояви, посилить хабарництво та нанесе нещімний удар по підприємництву в цілому.

Малий бізнес – це рушій економіки, який у свою чергу, послаблює монополізм, розвиває конкуренцію, сприяє структурній перебудові економіки і є важливим джерелом інновацій. Всесвітньо визнано, що саме ним зроблено чимало ключових винаходів: літаки, гелікоптери, персональні комп'ютери, аерозоль, тощо. Тому знищення цього стовпа неминуче призведе до зменшення конкуренції, підвищення роздрібних цін і як наслідок, попри недолугу державну тарифну політику, до повного зубожіння населення.

Може саме цього і прагнуть наші владарі? Інакше пояснити собі сьогоднішнє калькування ініціатив Азарова я не можу.

Підприємці завжди розраховували лише на власні сили і тримались осторонь політиків, бо чесний бізнес може бути тільки поза політикою. У 2010 році ми мали сміливість самими першими виступити проти режиму Януковича і в такий спосіб надали приклад суспільству боротись за свої права власноруч, а не чекати якогось месію. Ніхто не зробить за нас брудну роботу і не побудує нам світле, заможне та безпечне майбутнє. Таке буває лише у казках. А  підприємці це ті, хто не вірить у казки, бо ми щоденною працею доводимо всім, що ми творці своєї долі. Нажаль наші протестні акції в 2010 році не підтримувались населенням, навпаки, ми піддавались нещімній критиці зі сторони громади і прикро було чути на Майданах про нас те, що ми бариги, спекулянти і не хочемо платити податки. Зараз з плином часу, особисто я, розумію і прощаю тих людей. Всі їхні дії були спровоковані політиками, які вже зараз прийшовши до влади довели свою неефективність і показали всім, як вони виконують обіцянки та тримають слово. На Податковому майдані політики звинувачували нас у боягузтві та зраді. І справді, в 2010 році ми зрадили політиків та їх прихвостнів. Ми зрадили їх надії та сподівання зробити з нас сакральних жертв у їх безжалісній боротьбі за владне корито. Зрадивши політиків, ми все ж вибороли свої права і зберегли спрощену систему оподаткування. Підприємці розуміли ще тоді, а суспільство думаю зрозуміло вже зараз, що добробут кожного громадянина в Україні не залежить від того який черговий …ко, …юк, чи  ….ич прийде до влади. Ми не за політиків - ми за системні зміни.

Підприємці з усієї України сьогодні о 13-00 під Верховною Радою проводять акцію на захист спрощеної системи оподаткування. Є ряд законопроектів, які дають змогу її зберегти і ми вимагатимемо їх прийняття.

Розуміємо, що і зараз влада буде вдаватись до певного роду маніпуляцій. Однак бізнес-спільнота готова до цього, як і готова до важкої, марудної, тривалої та безжалісної боротьби.

Підприємці не боялись попереднього режиму і не боятимуться ні цього, ні інших прийдешніх режимів. Представники бізнесу - творці своєї долі, які завжди беруть на себе весь тягар відповідальності. Маємо надію, що на цей раз суспільство змінилось, стало розумнішим і не дасть змогу собою маніпулювати.

Середній клас України завжди був рушієм прогресу у суспільстві, за нашої участі відбувались усі доленосні події в державі і на наші плечі лягав увесь тягар відповідальності за зміни. Сьогодні ми повинні стати на захист своїх колег, малих підприємців, бо їх бізнес хочуть убити. Захищаючи їх - ми захищаємо своє майбутнє!

Сергій ДОРОТИЧ

Голова ВГО «Союз захисту підприємництва»

Громадський рух «Ціна життя»