Особливості національних виборів: черкаські хроніки

Авторам і лобістам "новоспеченого" закону про референдум присвячується

Принаймні, за тиждень "встановлення" результатів волевиявлення у Черкасах влада встигла задіяти повний асортимент технологічних "ходів", які вона досі вигадувала задля отримання бажаного для себе рішення ОВК – від залякування до фізичних розправ і відвертих фальсифікацій.

Правди ради, таких округів виявилося суттєво більше, ніж визнав ЦВК – міні-фронтів, де влада особливо не дотримувалася церемоній і законності.

З іншого боку, на відміну від решти скандальних округів у Черкасах вдалося хоча б на рівні ОВК захистити перемогу кандидата від опозиції Миколу Булатецького, який випередив найближчого переслідувача "від Фірташа" Валентину Жуковську щонайменше на 12 тисяч голосів.

Лише тут у партії влади відбувся збій "місцевого" масштабу – довелося в авральному порядку ґвалтувати виборчу комісію національного рівня.

День перший: у війні за дотримання вимог закону

До Черкас мене викликав з Одеси дзвінок Миколи Мартиненка – з огляду на критичну ситуацію в окрузі №194, де підрахунок голосів було заблоковано на рівні ОВК.

Зі слів представника штабу ООБ: неспроста – щось мутять…

Як виявилося станом на середу, 31 жовтня було зараховано й обліковано на сайті ЦВК менше 50% протоколів дільничних комісій, отриманих окружною комісією. Системний адміністратор третій день поспіль саботував – і, схоже, не з власної ініціативи. Хтозна що робили із сервером ОВК – на вході до нього стовбичив представник СБУ.

Після жорстких переговорів з "вартовим", які знімались на відео, мені вдалося розтлумачити йому повноваження нардепа в сфері доступу до будь-якої інформації і кримінальну відповідальність за перешкоджання його діяльності. Представник спецслужби зв'язався з начальством телефоном, повідомляючи про відео і вимогу депутата. Після чого демонстративно переадресував "охорону" голові ОВК Козько О.І. – мовляв, на вашу відповідальність.

Голова миттєво відреагувала на дивовижні метаморфози в його міміці, голосі і поведінці – вхід до серверної було розблоковано. Синхронно віднайшовся системний адміністратор, який нарешті почав виконувати вимоги закону – під моїм наглядом.

У підсумку до ранку п'ятниці було внесено 100% протоколів, отриманих і погоджених ОВК.

День другий: курс на перерахунок у "неправильних" дільницях

Не миттям – так катанням. Схоже, саме таким підходом керувалася влада в спробах зірвати встановлення результатів голосування в 194 окрузі.

Спочатку системно і відверто відтягувався момент встановлення кінцевих підсумків "під соусом" визнання в судовому порядку виборів недійсними у спірних дільницях – звісно, в тих, де Микола Булатецький мав найбільшу перевагу. Планувалося залишити в підсумку не більше десятка дільниць – зокрема, розміщених на території місцевих СІЗО, тюрми і лікарні, де пальму першості вдалося "вибороти" керівнику черкаського ВАТ "Азот" Жуковській.

Надалі керівники ОВК, схоже, під тиском представника ПР у ЦВК Тетяни Лукаш вимагали перерахунку в 47 дільницях (із 82) на підставі "залізобетонного" аргументу – офіційного листа №10/П-2086 від 30.10.2012 за підписом начальника УМВС у Черкаській області Валерія Дернового – відповіді на скаргу одного з технічних кандидатів у депутати стосовно нібито виявлених порушень у транспортуванні виборчих документів до окружної комісії.

При цьому, з одного боку, в порушення вимог закону керівником обласної міліції не було вжито жодних заходів щодо перевірки міфічних "порушень". З іншого боку, у перевищення власних повноважень він "рекомендував" провести перерахунок у більшості дільниць округу.

Довелося звернутися до керівників ГПУ та СБУ з вимогою припинити порушення закону і притягти винних до відповідальності. Щоправда, досі не впевнена, що це стосуватиметься генерал-майора Дернового. Адже саме він прикривав Антона Яценка у справі з його ДТП – уже після того, як відсидів за фальсифікації на виборах в Мукачеві, чесність яких відстоював свого часу мій покійний батько. Чим не іронія долі!

День третій: ставка на судове рейдерство

2 листопада відзначилося появою сумнозвісного документу під іменем "ухвала про роз'яснення судового рішення", прийнятого Черкаським обласним адмінсудом за день до того – в четвер, 1 листопада.

У цьому рішенні суд зобов'язав ОВК розглянути скарги щодо порушень під час транспортування протоколів і "прийняти рішення відповідно ч.5 ст.94 Закону України "Про вибори народного депутата України".

Таке рішення відповідало вимогам чинного законодавства і здоровому глузду – принаймні вибір залишався за ОВК: або

1) прийняти документи ДВК і врахувати відомості протоколів, або

2) відмовити у їх прийнятті та зобов'язати ДВК уточнити протокол, або

3) провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці.

А днем пізніше – в ухвалі про його роз'яснення – суд зобов'язав ОВК прийняти рішення щодо перерахунку голосів у "неправильних" дільницях.

Це грубо суперечило закону і містило явні ознаки корупційних дій. З одного боку, стаття 170 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) категорично забороняє суду в роз'ясненні власного рішення змінювати його зміст, а його було брутально підмінено.

З іншого боку, голова суду змусив подібні ухвали підписати – наче під кальку – практично всіх суддів Черкаського обласного адмінсуду – за різними дільницями. Така собі кругова порука і групова /без/відповідальність.

Цього разу звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Вищої ради юстиції, які відреагували "мобільно" – принаймні про скандальні ухвали надалі вже ніхто не згадував.

Натомість, того ж дня керівники ОВК реанімували ідею перерахунку, але на підставі іншого "обґрунтування" – офіційних заяв представників трьох дільниць, яких примусили себе обмовити: нібито вони мали при собі печатки ДВК, які відповідно до закону мали залишатися в сейфах дільничних комісій.

Причому обмовити себе примусили – але не попередили про кримінальну відповідальність за подібні дії. І лише тоді, коли я звернулася до прокурора області з вимогою порушити кримінальні справи за відповідними фактами, а представники ДВК упевнилися, що їх подальша доля в штабі ПР нікого не цікавить, вони наважилися сказати правду. І, звісно, відмовилися від попередніх брехливих свідчень.

Тактика фальсифікації результату виборів сипалася, наче картковий дім. Але, як виявилося надалі, головний акт вистави ще чекав попереду.

День третій: голова ОВК в ролі жертви

До вечора п'ятниці ОВК мала 100% готовність встановити результати голосування у 194 окрузі – більшість членів ОВК уже підписала попередньо видрукуваний у серверній протокол із підсумковими таблицями.

І тут із головою ОВК Ольгою Козько трапилася реальна істерика. Мовляв, ви не розумієте – мене вб'ють. Пояснення, що всіх залякують, жінку не переконували.

Як з'ясувалося надалі, під час оголошення кінцевих результатів – у присутності нардепів Миколи Томенка, Ельбруса Тадеєва, Михайла Чечетова, Андрія Пінчука та мене – упевнившись у тому, що підстав для відкладення засідання немає – Козько потай під столом шматує підсумкові таблиці і просить викликати швидку.

Швидка не забарилася – підозрюючи підступ, "свободівці" і решта спостерігачів спішать заблокувати вхід до серверної – готові були будь-якою ціною захищати результат. І тут у приміщенні раптово пропало світло – як з'ясувалося пізніше, абсолютно "випадково" – в усьому мікрорайоні.

Штовханина і безлад пригальмувала медиків у їхніх спробах винести хвору – тому їй кинулися допомагали всі, хто стояв поруч. Проте, схоже, голова не стільки переймалася власним здоров'ям, стільки спробами винести ключі від сейфу з печаткою ОВК.

Але тут уже наполягла я – доленосні ключі було передано заступниці, яка відкрила його в темряві і продемонструвала печатку іншими членам ОВК і мені – аби впевнитися в її автентичності навіть залишила на власній руці відтиск.

 День четвертий і п'ятий: тактика "відсутності кворуму"

Субота почалася з відсутності керівництва ОВК в повному складі – у тому числі, сисадміна і заступника голови. Перебування голови не підтверджувалося жодною медичною установою міста, а вона сама не відгукувалася на жоден із мобільних номерів.

Народ уже почав хвилюватися – мені довелося навіть звертатися за допомогою до МОЗ, МВС і СБУ із заявою про розшук Ольги Козько, її захист і надання відповідної медичної допомоги.

Тим часом, комісія, яку вже не розхолоджував саботаж її керівництва, відновила засідання після технічної перерви, оголошеної з вечора п'ятниці. Сподівання на те, що відсутність Ольги Козько зірве процес, не справдилося – більшість упевнено обрала головуючого, який координував оголошення кінцевого результату – з колосальним відривом у 12 тисяч голосів переміг кандидат від опозиції Микола Булатецький.

Правди ради, на людей, які мали приймати рішення, того дня чинився безпрецедентний тиск – мені показували смс-повідомлення з погрозами їм особисто та їхнім родинам. Але всім їм вистачило і мужності, і сили волі, аби встояти і захистити вибір земляків.

День шостий і сьомий: ЦВК проти вимог закону

В понеділок у блокування процесу включилася "доблесна" міліція.

Черкаські "правоохоронці" не лише відмовилася супроводжувати членів комісії до ЦВК, пославшись на вимогу місцевої прокуратури, – але й блокували автобуси з волонтерами, які виїхали на захист протоколів і в.о. голови комісії.

Хоча зупинити головну колону з народними депутатами, відставними полковниками, що охороняли, підсумковий протокол і членами комісії, Валерію Дерновому все ж не вдалося.

Уже на під'їзді до Києва хтось пожартував: "з Черкас прорвалися – тепер естафетна паличка саботажу у ЦВК". Як у воду глядів!

З одного боку, Центральна виборча комісія була змушена прийняти документи від 194 округу – попри заперечення Тетяни Лукаш. З іншого – зрадила очікування черкащан абсолютно протиправним рішенням про неможливість встановити достовірні результати виборів в окрузі.

Немає значення, хто викручував руки структурі, відповідальній за встановлення результатів виборів в межах усієї України – важливо інше: нею було вчинено злочин. 

І насамкінець

Подейкують, після провалу проекту з "призначення" Валентини Жуковської нардепом вона готується до виборів мера Черкас.

Від такої перспективи нинішній міський голова Сергій Одарич у легкій паніці – він "лише" представляє інтереси більшості громадян міста, а за новоявленими опонентом зависає на обрії такий собі Дмитро Фірташ, який уміє призначати "правильних" кандидатів для вибору.