Як на мене, вже добре, що в цієї казки є щасливий фінал...
Але на чиїй совісті втрачені людські життя, панове Попов і Борисов?
Про більшість із
наведених тут випадків можна було б не згадувати, якби не одна симптоматична
тенденція. Надто часто з початком виборчої кампанії мажоритарники від партії
влади «продають» громадянам усе, що може їм сподобатися, як власні персональні здобутки.
Впорядковані за
державний кошт сквери, відновлене водопостачання, підлатані дахи – усе це зусиллями тих
самих бюджетних ЗМІ подають як особистий дарунок народу від претендента на
депутатське крісло Навіть поліпшення, інвестовані громадянами з особистої
кишені, подеколи видають як турботу партії, уряду і мажоритарного кандидата від
влади.
Людей дурять не
лише цинічно, але й нахабно – так само, як і керуватимуть країною. У разі обрання…
Дитсадок
за вкрадені в інвесторів кошти
Серед найбільш одіозних
і згадуваних у медіа електоральних див – «чудеса» від нащадка керівника
українського уряду Олексія Азарова. Лідер громадської ініціативи «Новий регіон»
і кандидат у депутати газифікує села в межах 47-го округу, що на Донеччині, розбудовує
котельні для місцевих шкіл і забезпечує придбання для «власних» виборців медичного
обладнання на 14,78 млн. гривень – не маючи жодних формальних адміністративних
важелів і відповідного статку.
Просто маг і
чарівник – схоже, лише йому вдається діставати з порожнього і виснаженого бюджету
всілякі блага для народу під оплески захопленого електорату.
Хоча не менш
технологічно «хімічать» представники більшості і в Одесі.
До прикладу, в
одному з тамтешніх мікрорайонів влада за кошти громадян, інвестованих ними в
будівництво житла, аврально розбудувала дитсадок, який мав до початку
навчального року відкрити мажоритарник від ПР Геннадій Труханов. Але з якихось
причин кандидат від влади на відкриття не прибув – тому дитсадок і не відкрили.
Тепер місцевий
народ у роздумах – чи то виходити на вулицю в марній надії повернути кошти,
вкрадені в держави і компенсовані з їхньої кишені, чи то мовчати і посміхатися
владі. Раптом у чиновників сумління прокинеться…
Втім, серед найбільш
вражаючих і комічних «приписувань», схоже, таки немає рівних столиці. Узяти
хоча б феномен помпезного відкриття світлофора
на столичній вулиці Сабурова – за участю регіонала-мажоритарника Валерія
Борисова.
Перехрестя
«з бородою»
До мене ще в липні
минулого року звернулися правозахисники, занепокоєні тривожною ситуацією, що
склалася навколо проблемного пішохідного переходу поблизу будинків 13 і 14 за
вулицею Сабурова у місті Києві.
З огляду на те,
що вулицею транспорт рухається без особливого обмеження швидкості, а через
шість смуг руху – по три в кожному напрямку – щоденно снують до школи діти,
вони адресували мені прохання батьків учнів с/ш №276 (вул. Сабурова, 14)
посприяти встановленню поблизу школи «світлофорного об’єкту з визивним принципом
дії».
Із тим я
звернулася до столичного градоначальника і представника ПР у Києві – Олександра
Попова.
Мовляв,
інтенсивний рух транспорту, безпека школярів, густонаселений мікрорайон,
відсутність переходів біля торгівельних комплексів «Полюс», «Фора», цілодобової
аптеки «Фалбі», 227 задокументованих порушень ПДР, у тому числі смертельний
наїзд на пішохода тощо – прошу вжити невідкладних заходів зі встановлення світлофора
до 1 вересня 2011 року.
Відповідь столичної
адміністрації не потішила, але обнадіяла. Як доповів в.о. голови О.Мазурчак,
зведення світлофора внесено до Програми вдосконалення дорожнього руху та його
безпеки на період 2011-2014 років.
Іншими словами,
впродовж найближчих 3 років. Якщо знайдуться кошти…
Зволікання
ціною в людські життя
Довелося знову
звернулася до Попова – коли 4 лютого 2012 року на фатальному переході знову
було збито на смерть людину – з вимогою негайно вжити заходів щодо встановлення
світлофора і притягнення до відповідальності чиновників, винних у злочинному
зволіканні.
Відповів
градоначальник особисто
– 24 квітня 2012 року – за тиждень до завершення навчального року в школах. Мовляв,
грошей немає. І з’являться вони лише «після затвердження Програми надходження
відповідних бюджетних асигнувань».
А далі кошти
відшукувалися за методом Олексія Азарова – під конкретного мажоритарника від
ПР. За кілька місяців світлофор урочисто відкривав Валерій Борисов, який перед
тим 5 років безнадійно для мешканців вулиці Сабурова керував Головним
управлінням економіки і розвитку столиці.
Як на мене, вже
добре, що в цієї казки є щасливий фінал...
Але на чиїй
совісті втрачені людські життя, панове Попов і Борисов?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.