Сучасне життя владних інситуцій переповнене різного роду гучними презентаціями різнопланових стратегічних проектів та програм. Як і більшість громадян чудово розумію, що без стратегічного мислення стосовно майбутнього розвитку держави наше життя буде знаходитись у хаотичному русі ще довго. Україна нарешті повинна мати чіткі і зрозумілі “векторні” документи свого розвитку, зміст яких має відповідати вимогам сучасноті й окреслювати рух держави вперед до економічної заможності та процвітання.
Проаналізувати доцільність усіх вже існуючих дороговказних проектів документів украй важко і тому не буду намагатись обійняти неосяжне, хочу зосередити увагу читачів на документі, який отримав широкомасштабне висвітелення не лише у столичній пресі, а й у всіх масмедійних засобах нашої держави. Йдеться про ініційований Київською міською державною адміністрацією проект Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Для реалізації зазначеного проекту місцевою владою зроблено чимало. Було створено і Консорціум виконавців, до якого увійшли авторитетні вітчизняні та міжнародні організації (Фонд «Ефективне управління», консалтингова компанія The Boston Consulting Group, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Центр Разумкова, НДІ соціально-економічного розвитку міста, Інститут генерального плану м. Києва), і отримано грант від Світового банку для підтримки цього проекту, і створено Громадську раду, яка є Вищим органом управління проектом, до складу якої увійшли представники міської та центральної влади, великого і малого бізнесу, міжнародних організацій, відомі українські експерти, діячі науки, культури та спорту, представники молодіжних організацій та ЗМІ, проведено масштабну роботу, організовано брифінги, семінари, коференції. Підхід місцевої влади до презентації, висвітлення і обговорення проекту Стратегії публічно-показовий. Сайт КМДА переповнений слушними пропозиціями щодо документу, от тільки, чи побачимо ми ці пропозиції опрацьованими й імплементованими до документу, чи буде поінформоване суспільство, чому ті чи інші пропозиції врахували, а інші – відхилили.
Опрацьовуючи ж сьогоднішню редакцію проекту Стратегії, з’являється чимало запитань, головне з яких стосується “дивного” бачення майбутнього Києва розробниками цього проекту. Пріоритетні напрямки розвитку, як і цільові показники разом з ключовими ініціативами для їх досягнення, поряд з планом реалізації є якимись аж занадто “радянськими”. Не хочу зупинятись на загальній декларативності документу, про це вже сказано і написано моїми колегами чимало. Підкреслю виключно те, що документи такого характеру наскрізно мають бути пронизані відповідями на запитання: “чому”, “кому”, “навіщо” і “як”!
Отже, зосереджусь виключно на аспекті ролі бізнесу у проекті Стратегії розвитку столиці, а відтак і на питанні розвитку підприємництва взагалі.
Уважно вивчивши документ був надзвичайно здивований відсутністю у цьому проекті хоча б розділу, присвяченого розвитку підприємництва. В проекті Стратегії є все: і бюджетна політика, і економічний розвиток, і інвестиції, а визначального, на мій погляд, і ключового – нема. Нема самого поняття “підприємництво”!? Підприємництва, яке є найважливішим атрибутом ринкової економіки!? Цікаво, як розробники цього об’ємного документу вбачають розвиток столиці без підприємців? Можливо вони забули, що саме підприємець є головним і чи не єдиним інструментом, спроможним втілити нову ідею чи винахід в успішну інновацію (Й.Шумпетер). Чи інноваційні моделі розвитку нас уже не цікавлять? Можливо, звичайно комусь до вподоби сьогоднішній стан справ, або хтось хоче повернути економічну модель “радянської епохи”, де так само були бюджетна політика, економічний розвиток і навіть іноземні інвестиції. Запитання…?
Відповідь – не суть важлива, як на мене. Для підприємців важливим є документ, який має бути побудований на ринкових, а відтак природних механізмах стимулювання розвитку і конкуренції.
Можна було б ще довго розглядати документ і піддавати його критиці. Вважаю це не доцільним. Більш корисними будуть пропозиції.
ВГО “Союз захисту підприємництва” спільно з регіональною радою підприємців в м.Києві напрацьовано чіткі пропозиції щодо розвитку столиці. Вони стосуються не тільки сектору підприємництва, але й зачіпають майже всі соціальні аспекти.
Головною є окрема стратегічна ініціатива: «Київ – місто підприємництва», місто, де рівень задоволеності прозорістю та зрозумілістю правил/процедур для бізнесу вищий за 80 відсотків, а рівень зайнятості в малому та середньому бізнесі становить 70 відсотків, місто, де мінімальна концентрація сфери послуг та торгівлі становить 10 м2 на 10 жителів міста.
Ми пропагуємо реформування на конкурентних засадах комунального господарства міста шляхом руйнування існуючої монополії комунальних підприємств із забезпеченням допуску на цей ринок малого та середнього бізнесу.
Підприємці розуміють і цінують історичний аспект міста Києва, який свідчить про розвиток міста, як потужного торговельного центру зі своїми щорічними “Контрактами”(подія започаткована з кінця XVIII століття) спочатку Київської Русі, а пізніше – усієї Європи. Київ вважався найбільшим торговим містом, через яке проходив шлях "із варяг у греки". Історично склалося так, що Київ був знаний у Європі, як "Киев купеческий" – місто підприємництва з унікальними торговельними місцями на перших поверхах будинків.
За таких обставин вважаємо доцільним відродження авторитету «Киева-купеческого» як розвинутого торговельного майданчика різнорівневого бізнесу, ініціювавши розміщення торгових площ на перших поверхах житлових будинків.
Пріоритетами політики міської влади мають бути:
- розвиток середнього класу – класу підприємців, як рушійної сили позитивної динаміки економічних процесів у Києві;
- забезпечення дієвого захисту малого та середнього бізнесу;
- максимальне зменшення ролі монополії в м. Києві (позбавлення домінуючого становища на відповідних ринках комунальних підприємств-монополістів, таких як КП «Київгаз», КП «Водоканал», КП «Київхліб» тощо);
- забезпечення балансу великих торговельнх площадок (торговельні центри) та маленьких торговельних майданчиків (крамнички);
- затвердження ліберальної (максимально спрощеної) процедури декларування переведення житлового фонду перших поверхів житлових будинків у нежитловий фонд задля розміщення суб’єктів господарювання з дотриманням санітарних, екологічних, пожежних та інших норм;
- відродження авторитету міста як осередку поєднання управлінської, інтелектуальної та технічної еліти, що формує дух співробітництва та зв’язок поколінь, підвищує міський патріотизм;
- розподіл торговельних місць через відкриті аукціони.
Пріоритетними програмами міської влади мають стати:
- Програма розвитку підприємництва.
- Програма розвитку торговельної інфраструктури.
- Програма підтримки малого бізнесу.
- Програма збільшення виробничих потужностей у м. Києві.