Економісти в країні є?

Податок на нерухомість

На своєму засіданні 21 березня Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики не підтримав законопроект про введення 25% податку на відсотки за вкладами фізосіб. Логічне і розумне рішення прийнято з урахуванням тотального зубожіння населення та у зв’язку з пересторогою завдати негативних наслідків для національної банківської системи. Справді, терміново необхідно було поставити крапку у тематиці, порушеній народним депутатом Є. Сігалом і не провокувати населення країни. Доводити ситуацію до абсурду, як це зробили на Кіпрі, однозначно не вартувало.

Однак цим коротким дописом хочу передусім звернутись до всіх економістів і вкотре звернути увагу суспільства на інше питання. Ще раз хочу повести мову про податок на нерухомість.

Розумію, що опоненти мого тривалого спротиву зазначеному податку апелюють до існуючих міжнародних тенденцій. І справді, податок на нерухомість є у багатьох країнах світу. Він є і у Франції, з якою частою порівнюють Україну, але справляється там такий податок тільки з нерухомості, що перевищує 800000 євро. А от, для прикладу, у Німеччині такий податок відмінено з 1997 року. І я особисто вважаю приклад Німеччини – перемогою економічного глузду та вартим наслідуванню. Поміркуйте самі. Що таке нерухомість? Це фактично товар, який ми купили для використання за зароблені кошти. Заробляючи кошти, на купівлю зазначеного товару, ми сплачуємо з них усі податки. Сплачуємо чи то у вигляді податку на доходи фізичних осіб, чи то у вигляді прибутку від ведення підприємницької діяльності.  Ще ми можемо отримати спадщину, подарунок та інше. Але отримання коштів у той чи інший спосіб завжди пов’язане з обов’язковою сплатою податків державі. Якщо це не так, шановні читачі, то поправте мене у коментарях. Купуючи новозбудовану нерухомість ми ще сплачуємо 5 % відсотковий прибутковий податку від суми угоди. Коли ж ми будуємо нерухомість, ми додатково сплачуємо податки, які закладені у вартості будівельних матеріалів і послуг будівельних організацій. І от після того, як ми декілька разів сплатили податки і нарешті отримали довгоочікуване помешкання, держава запроваджує ще один податок – податок на нерухомість. При цьому влада встановлює на власний розсуд межу, з рівня якої нараховується цей податок. Це надзвичайно “цікава: і абсолютна не зрозуміла, як на мене, ситуація. Чому саме таку базу оподаткування визначила держава і чому цим податком обкладають нерухомість побудовану і отриману у попередні роки? Житель Коломиї, для прикладу, який “пнувся з усіх сил” і побудував у попередні роки для сім’ї великий будинок площею 300 м2 тепер “мусить ламати голову”, як його “поділити” між членами родини, щоб уникнути додаткового оподаткування. Мені не зрозуміла логіка наших керманичів?! Пояснити це можна лише бажанням у будь-який спосіб “обібрати” хоч трішки заможного громадянина. Бо, якби господар з Коломиї знав про ймовірність накладання такого податку на власний будинок, то, можливо, він би не будував його площею 300м2. Упевнений, що зараз, розпочинаючи новобудову, господарі будуть зауважувати розмір бази оподаткування і не будуть будувати будинки понад 250 м2.

А тепер запитання до колег економістів. Давайте порівняємо податок на нерухомість та податок на отримані відсотки за депозитними вкладами. Що таке депозит? Це зароблені кошти, які розміщує громадянин у банку для зберігання. Нерухомість – це кошти, вкладені у споруди, або їх частини. Від того, що нерухомість є у господаря з Коломиї він не отримує прибуток, якщо, звичайно, не здає його у найм. І на додаток він ще й постійно витрачає кошти на утримання у справному стані цього майна, сплачуючи податки як частину коштів за  будівельні та опоряджувальні роботи. Натомість, якби цей пан з Коломиї розмістив кошти, витрачені на будівництво будинку, в банку, то він не мав би додаткових витрат. Також врахуймо, що гроші у банку зазвичай “приносять” нам прибуток у вигляді дивідендів. То де ж, панове, логіка? Скажіть мені! Я однозначно проти податку на відсотки по депозитах. Але з економічної точки зору цей податок значно логічніший за податок на нерухомість. Бо у випадку з депозитом ми фактично отримуємо дохід, а от від утримування нерухомості лише збиток.

Хочу звернути увагу державних діячів, що будуючи собі чи на продаж нерухомість, власник не словами, а ділом розбудовує Україну. Сьогодні у новозбудованій квартирі чи будинку живе одна сім’я, а завтра туди зможе заселитися інша. Людина природньо прагне жити краще і будує або придбаває собі більше помешкання. Такі прагнення населення стимулювали б будівельну галузь, а відтак і економіку.

Чудово розумію, що великий бізнес, маніпулюючи свідомістю суспільства, зумів відвоювати собі поле, на якому він “збирає урожай”. Введення податку на відсотки по депозитах завдало би, у першу чергу, нищівного удару саме банківському сектору. Попри втрачені прибутки власники банківських установ втратили би ще і клієнтів. У той час, коли кордон держави ще не закрито на міцний засув, мобільні українці цілком змогли би розмістити свої заощадження за кордоном.

Попри це, прикро розуміти, що будівельний сектор, який зараз знаходиться у напівмертвому стані, не зміг зорганізуватись і підняти хвилю протесту в країні проти податку на нерухомість. І це величезна помилка. Передусім, помилка керівництва країни, яким взято на озброєння не найкращий досвід. Цілком розумію потребу у додаткових фінансових ресурсах, необхідних для життєдіяльності держави. Але “збирання” їх у такий спосіб – це повний параліч будівельного сектору, зупинка економіки і подальше замороження розвитку України в цілому. Збережені та примножені фінансові ресурси не стимулюють економіку. Її стимулює реальний сектор, зокрема будівництво, як найпотужніший рушій розвитку.

Сергій ДОРОТИЧ

Голова ВГО “Союз захисту підприємництва”

www.zahust.com

office@zahust.com