Лічильниковий ГУЛАГ

Хтось на цьому гроші заробляє

Усі ми є споживачами комунальних послуг. Повсякденне життя потребує електрики, води та газу. А взимку ще нам потрібне тепло в будинках.

Всі ці складові нашого комфорту не просто самі по собі. Їх треба не тільки виробити, а ще зберегти та передати споживачеві. Для цього є відповідні комунальні служби. З волі держави, в основному через її небажання відповідати за цю сферу перед громадянами, комунальні послуги прямо у складі монопольних монстрів були передані у приватні руки. А держава лише залишила собі функції контролю у вигляді усіляких держкомісій, щодо регулювання та утримання тарифів та вартості послуг від надмірних апетитів приватного власника.

Завжди є питання, якщо щось комусь передається, скільки це коштує. Скільки покупець має заплатити і кому. Безконтрольність цього процесу дала б загальний колапс у платежах за комунальні послуги. Тому державне регулювання сяк-так, але захищає інтереси громадян.

У свою чергу комунальники постійно в процесі пошуку нових форм подорожчання своїх матеріальних компонентів. Якщо не можна збільшити плату через тариф, то додаються окремими платежами суми з передачі, розподілу електрики, води тепла та газу. Безсовісно вводиться плата за якісь адміністративні витрати, хоча весь персонал сидить на зарплаті включеній у тариф. І навіть усі ці щоденні нагадування «заплати за комунальні, допоможи армії», хоч у тебе боргів може не бути, але ж вони не безкоштовні. Вони теж за рахунок споживача.

Але є у діяльності комунальників одна сфера, яка не надто висвітлюється. Якщо є що передавати, постачальник повинен це рахувати. Цілком зрозуміло. Здавалося б, що все просто. Поставив лічильник і плати згідно з його показниками. Та ні! Розмріялися. Адже на цьому можна зрубати грошей. І вигадали розумні комунальники перевірку лічильників. Мовляв, з часом лічильники можуть псуватися та показувати неправильні дані. Цілком можливо, що не на користь комунальників (хоча за логікою речей могли б показувати і на їхню користь). Але якщо так, значить треба час від часу їх перевіряти. Сертифікованими перевіряльниками. Для цього лічильник треба зняти та відвезти кудись, потім чекати якийсь час, від тижня до місяця, а потім встановити його назад до нової перевірки.

Треба сказати, що ми завжди найбільше лаємо електриків. Але саме у них у цьому питанні найбільший порядок. Усі лічильники, навіть у квартирах громадян, їхня власність. Вони самі їх замінюють, перевіряють та обслуговують. Хоча і вони мають свої хитрощі для введення в оману громадян. Що стосується інших, то проявляється повна вольниця, хто будь що. Лічильники води є так само довго, як і електричні. Перевіряти треба! (Раніше було не треба). У більшості випадків, громадяни просто купують новий лічильник замість старого. Водяні коштують недорого. А газові, теплові? Їх тепер взялися перевіряти так само часто, як раніше водяні. Тому що за старою радянською звичкою кожен громадянин є потенційним розкрадачем народного добра. Цього припускати не можна! Хоча добро давно вже не народне.

Що буде, якщо не робити повірки? Будуть штрафи. За те, що ти начебто міг за допомогою неповіреного лічильника вкрасти ненародне добро. Окремо штрафи за лічильник водяний, тепловий, газовий.

Зрозуміло, що навколо цієї теми годується маса структур, що паразитують на ній. Всі ці зняття лічильників, перевірки, а також нарахування та витрушування штрафів, потребують велику кількість народу стурбованого можливим крадіжкою комунальних послуг. Працюють у поті чола.

Хоча ніхто ніколи не називав цифру, скільки було випадків, коли громадяни за допомогою зіпсованого лічильника вкрали тепло, газ чи воду. Але навіть якщо такі випадки є, то їх кількість набагато менша від тих скарг, коли перевіряльники приходили до будинків і квартир і самі зривали пломби, а потім звинувачували в цьому самих громадян. Та й суми вкраденого добра мізерні, хоч і цього не можна допускати. Зате витрати громадян на всі структури, що паразитують, у мільйони разів вищі. Виходить що через гіпотетичну можливість у поодиноких особистостей, репресії застосовуються до всього населення. Ідеї ГУЛАГу живуть та перемагають.

Хоча за прикладом електриків, наш турботливий уряд міг би зобов'язати усіх комунальників самим відповідати за врахування спожитих громадянами послуг. Але ж хтось на цьому гроші заробляє. У тому числі й за рахунок лічильникових хитрощів. Так і живемо.