Вступ до Європейського Союзу неможливий без тотального домінування в Україні верховенства права та поваги до численних свобод, гарантованих в цивілізованому суспільстві.
Днями разом із колегами з парламентів країн балканського регіону – Боснії і Герцеговини та Північної Македонії – обговорили виклики воєнного часу та перспективи післявоєнного відновлення, перспективи партнерства та досвід у контексті питань взаємодії з виборцями, у тому числі в кризових ситуаціях.
Війна, яка спіткала країни балканського регіону в середині 90-х, створила чимало проблем, а дискусії щодо їх рішення тривають донині. Для України вкрай важливо вивчити їх досвід, аби уникнути помилок в майбутньому на етапі відбудови та відновлення.
У Боснії і Герцеговині, до прикладу, є грандіозна проблема з ухваленням рішень в двопалатному парламенті, де представлені різні групи і народності, а кожна група має право заветувати будь-яке питання. Інша післявоєнна проблема – корупція. Свого часу тут навіть жартували, що участь у війні взяло менше вояків, аніж людей, які воліли отримати пільги як воїни.
Боснійські колеги припускають, що після завершення війни Україна зіткнеться зі ставленням європейців, яке українцям навряд чи сподобається. Наразі ЄС максимально підтримує Україну, аби домогтися перемоги. Пізніше гору візьме технократичний підхід, гучніше лунатимуть вимоги й умови. Це те, з чим, власне, зіштовхнулася Боснія.
Колеги додають, що свого часу мирна угода зупинила в Боснії війну, але вона все ще не дозволила побудувати державу, про яку мріють її мешканці.
Існують проблеми також в Північній Македонії. Колеги розповідають, що в суспільстві існують абсолютно полярні погляди на ключові процеси. Це також становить проблему під час ухвалення рішень.
Загалом, в Україні та балканських країн існує як чимало спільних рис, так чимало розбіжностей. Проте наше завдання – гарантувати численні свободи і права людей, без чого неможлива подальша інтеграція до ЄС.
Одна з ключових проблем – статус осіб, які під час війни співпрацювали з окупантом. Тут варто знайти унікальний підхід, який би жодним чином не нашкодив подальшій інтеграції територій після їх деокупації. Усі, хто свідомо взяв зброю, співпрацював з окупантом, шкодив інтересам України, повинні понести покарання. Це не обговорюється. Водночас мільйони українців, які знаходяться на окупованій території, з нетерпінням чекають на визволення. Ті, хто не заплямував себе і не зрадив Україні, не повинні відчувати себе скривдженими лише через той факт, що не мали змоги залишили рідну домівку під час окупації. Закон про колаборантів є одним з ключових маркерів України на прихильність базовим демократичним цінностям.
В процесі законотворчості важливо не забувати, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. А отже будь-які рішення, особливо доленосні, повинні ухвалювати винятково з волі самих громадян. Іншими словами, депутати повинні радитися зі своїми виборцями.
Обмін досвідом з парламентами різних країн не завжди пов'язаний із позитивними історіями та подіями. Але його варто врахувати, аби уникнути помилок. Наша спільна мета – забезпечити гідні та демократичні умови розвитку країни, прийнятні для вступу в ЄС.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.