Що робити з інфляцією цін на продукти харчування

10 февраля 2022, 20:55
Владелец страницы
Політ-економ
0
41
Що робити з інфляцією цін на продукти харчування

У випадку з інфляцією цін на продукти в Україні антимонопольна політика буде дієвішою за монетарну політику

Дивлячись на останні звіти про інфляцію, українській владі поки ще не вдається подолати цього монстра. Згідно даних за січень індекс споживчих цін на продукти харчування склав 104,65%, тобто порівняно з груднем ціни в середньому зросли на 4,65%. І це за один місяць!  Цього разу, правда, це були не олія та хліб, а фрукти та овочі. Зростання цін на олію, хліб та цукор уповільнилось, але знижатися вони, схоже, поки не збираються.  

Ця ситуація -  великий виклик для України. Це питання безпеки харчування. Ідея продуктових карток, яку нещодавно озвучили в Адміністрації Президента, може допомогти, як  надзвичайний захід. Але з цією пропозицією є дві проблеми: по перше, це буде коштувати бюджетних грошей – я бачила оцінку 50 млрд грн. Це дуже не мало  - 1 % від ВВП 2021 року. Друга проблема -  питання справедливості. Чому держава тобто, всі громадяни України, повинні платити, причому подвійно: спершу завищені ціни за продукти харчування, а ще потім фінансувати програму карток на продукти, які країна виробляє в рази більше, ніж споживає, і є світовим лідером з їх експорту.

Насправді, ми маємо ситуацію нестабільності зовнішніх ринків та монополізації внутрішнього ринку. Для вирішення цих проблем існують більш доречні і ефективні інструменти.  Очевидним та дієвим інструментом захисту внутрішніх цін від зростання світових цін на український експорт є експортні мита. Крім того, це дасть додаткові надходження в бюджет. Росія, наприклад, яка зіткнулась з аналогічною ситуацією (вона також є великим експортером соняшникової олії), змогла значно знизити інфляцію внутрішніх  цін на соняшникову олію в 2021 році завдяки введенню експортного мита -  до 8.7% порівняно з  22.4% у 2021 та 25.9% у 2020 році (дані - Росстат).  

Політика ж українського уряду з цього питання була зосереджена на порозуміннях та меморандумах. У квітні 2021р. Мінекономіки підписало з асоціацією «Укроліяпром» Меморандум «про взаєморозуміння з метою забезпечення прогнозованого режиму експорту олії соняшникової на 2020/2021 маркетинговий рік». Меморандум встановив квоту на  обсяги експорту соняшникової олії. Навіщо квота? Проблема ж не в тому, що у нас на ринку олії не вистачає, а в тому, що ціни неадекватні. І який результат?  Ціна олії в українських магазинах зросла на 39% у 2021 р. Тобто, вмовляння не допомогли.

І тут ми переходимо до іншої проблеми -  монополізація ринку олії в Україні. На частку шести найбільших компаній припадає майже 80% ринку. Це: Kernel, Cofco, Bunge, Alfa Trading (Wilmar), Сargill, Allseeds. Це явний випадок монополізації ринку. І це цілком логічно, що компанії-монополісти встановлюють ціни, які зручні їм.

Подивимось на лідера ринку -  компанію Kernel. Ця компанія є найбільшим виробником зерна та олії в Україні. Згідно звіту компанії за 2021 рік, на неї припадало  7% глобального виробництва соняшникової олії та 12% світового експорту. У 2021 році компанія зробила надзвичайний прибуток -  643 млн доларів, це в 5 разів більше, ніж в 2020 році (2019 - 179 млн, 2020 - 123 млн). Прибутковість вкладеного капіталу (ROE) в 2021 році сягла 30%. Маючи такі шалені результати, компанія вирішила виплатити своїм акціонерам рекордні дивіденди - 513 млн доларів.     

Питання: чому акціонери Kernel отримують надприбутки, в той час як українські громадяни та держава змушені платити невиправдано високі ціни за продукцію цієї компанії? Прошу зауважити, я особисто не маю нічого проти Kernel, просто це найбільша компанія, і я вирішила продивитися її звіт. Я впевнена, що щось подібне ми побачимо і в інших компаніях.

Насправді, проблема не в компаніях, а в тенденції ринків до монополізації -  це визнаний факт, природа капіталізму. Прагнення до більш ефективного виробництва (тобто, більшої прибутковості) вимагає збільшення обсягів виробництва та захвату більшої долі ринка. В результаті, згодом на ринку лишається тільки кілька великих гравців-монополістів. Для того, щоб цього не сталося та зберіглась конкуренція, треба впроваджувати антимонопольне та інше державне регулювання. В Україні зараз мода на «західні» моделі, і регулювання наразі не в моді. А дарма. Тому що сам захід теж дуже потерпає від своєї необачної «лібералізації». Насправді, під гаслом лібералізації, великі компанії  просто поглинають менших гравців та монополізують ринок, тобто результатом маємо антипод лібералізації.

В США, наприклад, зараз теж іде проти невиправдано піднятих цін на продукти харчування. За 2021 рік інфляція споживчих цін в США склала 7%, це найвищий показник за останні 39 років. Це стало предметом гарячих дебатів щодо монетарної політики. Втім, більш детальний аналіз вказує на те, що мабуть більш ефективною у боротьбі з інфляцією буде антимонопольна політика, а не монетарна. Так, значний внесок в інфляцію зробили ціни на м'ясо: свинина подорожчала на 14%, а яловичина на 20%. Справа в тому, що ринок обробки м’яса в США є високо-монополізованим, де 80% ринку контролюють 4 компанії. У 2021 році вони звітували надприбутки: їх прибутковість (чиста маржа) зросла в 3 рази порівняно з 2019 роком. У своїх фінансових звітах вони кажуть про те, що не дивлячись на подорожчання сировини, вони могли збільшити ціни на свою продукцію набагато сильніше. Адміністрація Президента США, разом з іншими державними органами, запустили низку анти-монопольних заходів восени 2021р: анти-монопольні розслідування, більш суворий контроль дотримання існуючих регулювань, ініціатива з підвищення прозорості ринку. Наразі в грудні ціни на яловичину знизились на 2%, а на свинину на 0.8%. Втім, як зазначають аналітики, ці заходи матимуть скоріш за все лише частковий успіх, оскільки вони не є достатньо амбітними. Реальні зміни будуть можливі за умови відновлення законодавства з обмеження концентрації та поглинань, а також розділення компаній-монополістів. Схоже, уряд США поки не готовий до таких кардинальних змін. Замість того вони запустили програму фінансування для нових компаній, які б увійшли до ринку та створили конкуренцію монополістам.

Я так детально розповіла про приклад США, щоб показати, що проблеми всюди схожі. А також, що нас очікує, якщо ми будемо сліпо слідувати мантрі лібералізації. Дочекаємось тотальної монополізації, а потім будемо витрачати бюджетні гроші для стимулювання входу нових гравців. Хоча вже, мабуть, пізно. Але ніколи не пізно виправити помилки. Наприклад, втілити жорсткіші анти-монопольні заходи. Також непоганий приклад з Америки -  підвищення прозорості ринку. А ще десять разів подумати, кому ми збираємось продавати землю: якщо декілька компаній-монополістів скуплять українські сільськогосподарські землі, боюсь вся країна стане їх заручником. Але це вже тема для інших статей.

 

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: монетарна політика,антимонопольне законодавство,інфляція
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.