Чи потрібна бізнесу етика?

Проблема співвідношення принципів ринку і моральних норм.

«Нічого особистого, тільки бізнес!». Це широко відома фраза знаменитого американського гангстера Аль Капоне. З одного боку, вона означає, що особисті інтереси і відносини не мають шкодити інтересам справи, та з іншого — ці ж слова можуть означати відмову від будь-яких моральних обмежень заради отримання більшого прибутку.

Проблема співвідношення ринку і моралі має різні форми прояву. Це залежить як від національних традицій, так і від конкретних історичних епох.

Сьогодні Україна переживає не найкращі часи, складність і непрогнозованість економічної ситуації в державі найбільше б'є по малому та середньому бізнесу. В умовах перманентних змін бажання хоч якось «вижити» нерідко підштовхує підприємця до недобросовісних та нечесних кроків, які потім відображаються на загальному ставленні суспільства до галузі в цілому. Та є й інші випадки, коли «гріх ненажерливості» бере гору і затьмарює розум… Дивно це писати у правовій державі, та чому не працює Закон? Там, де держава має виступати гарантом дотримання визначених норм, вона дедалі частіше дотримається позиції «рупора», а не регулятора, та залишається осторонь. Це суттєво підриває авторитет чесного бізнесу та є значним стимулом посилення таких негативних явищ, як корупція і монополізм.

Що ми маємо на ринку зовнішньої реклами?

Приклад упровадження Реформи зовнішньої реклами в Києві показав одну важливу річ: бізнес готовий до змін і бізнес готовий до чесної конкуренції. Та що передувало цьому? Рекламні конструкції могли розміщувати взагалі без нормативних погоджень. Або погодження отримував один оператор на одне місце, а поряд із ним з’являлася ціла низка інших рекламних конструкцій. Такі незаконні «грибниці» нерідко перекривали ту першу конструкцію, яка мала всі дозвільні документи. Та настав момент, коли учасники ринку зрозуміли, що без подальшого впорядкування постраждають не лише вони, а й галузь у цілому, і від цього вже ніхто не виграє.

На жаль, у багатьох інших містах така проблема залишається нерозв’язаною. Й Асоціація операторів зовнішньої реклами вже неодноразово писала і про Дніпро, і Черкаси, і Суми, і Білу Церкву. Писала листи, звернення, прохання, рекомендації… та «віз і нині там».

Напрошується питання: чому одні учасники ринку вже зрозуміли, що 1990-ті минули і треба жити за новими правилами цивілізованого світу, а інші — ні? Чому одні йдуть на поступки заради спільного виграшу, а інші навіть не дякують за користування наданими «тепличними» умовами ринку?

Хочеться вірити, що тут рано чи пізно спрацює ефект критичної маси — і відсоток недобросовісних бізнесменів дорівнюватиме числу, яке математики називають «нікчемним», тобто таким, що можна знехтувати. Та коли це станеться? Я переконана, що це цілком реально, просто нам усім треба усвідомити наявну проблему та докласти максимум зусиль для того, аби її розв’язати. Лише тоді, коли наша щоденна робота ґрунтуватиметься на принципах порядності, професійності та прогресивності, ми зможемо сформувати авторитет галузі, який стане надійним захистом і опорою для кожного, такого ж відповідального, учасника ринку. Визначені та сформовані етичні норми, які будуть не ще одними формальностями та задекларованими ідеями, а загальновизнаними принципами, стануть надійним засобом самодисципліни, зручним для кожного учасника та виграшним для галузі загалом.