Креативність - магніт для прибутку

17 ноября 2017, 17:24
Предприниматель, руководитель компании «Sky Building»
0
22

За останні 10 років світовий товарообіг креативної продукції і послуг збільшився більше ніж вдвічі та досяг 624 млрд доларів США. Давайте розбиратися, чому так відбувається?

Про креативне підприємництво в Україні починають говорити все більше: є багато проектів, зароджуються різні ініціативи, в рамках яких є креативний елемент, все більше тих, хто ідентифікує себе як креативний підприємець. Оскільки, я займаюся підприємницькою діяльністю, то чудово розумію, чому так відбувається. Цей напрям є найбільш інноваційним сектором економіки і важливим на різних рівнях — персональному, компанії, держави, в міжнародному контексті як частини глобальної економіки. Адже, чи знали ви, що глобально креативний сектор становить близько 3% світового ВВП й охоплює майже 30 млн. працівників? Давайте подивимось, як же креативність впливає на економіку, та як вона змінює цілі міста.

 

Бум креативності

Зараз ми з вами є свідками своєрідного буму креативності. За останні 10 років світовий товарообіг креативної продукції і послуг збільшився більше ніж вдвічі та досяг 624 млрд доларів США. Разом з економічними вигодами креативна економіка створює нематеріальні цінності та забезпечує сталий розвиток, орієнтований на людину. Наприклад, творчий дух Лос-Анджелеса має широкий спектр проявів — від створення арт‑просторів Бойл Хайтс до наукової роботи Лабораторії реактивного руху NASA. Разом вони — головний економічний актив регіону, що визначає подальший розвиток.

Основою креативної економіки є використання людьми творчої уяви для підвищення цінності тієї чи іншої ідеї. Джон Хокінс розробив концепцію креативної економіки в 2001‑му році, щоб описати економічні системи, в яких цінність залежить від оригінальності та креативності, а не від традиційних ресурсів, таких як земля, праця і капітал. Креативна економіка дає нове життя виробництву, послугам, торгівлі та сфері розваг. Вона змінює середовище, в якому люди хочуть жити, працювати та вчитися, де вони думають, винаходять і творять. А також змінює міста. Як? Наводжу декілька кейсів.

 

Від міста наркозалежних до столиці contemporary art

The Beatles і футбол – це про Ліверпуль. Місто було надзвичайно заможним до кінця XIX століття, довгий час тут був центр работоргівлі Великої Британії. Місто почало занепадати у 70-80-х роках ХХ століття. Рівень безробіття сягнув більше 20%, творча і активна молодь виїхала з міста у пошуках кращого життя. Ліверпуль став містом, куди з’їжджалися наркозалежні. Все змінилося після того, як у місті заснували Culture Liverpool Unit – міжвідомчу організацію представників культурного сектору та економіки, які разом вирішували як саме змінювати середовище. Вже в 2000 році ситуація кардинально змінилася, у 90-х роках у Ліверпулі відновили Альбер-док – територію, призначену для будівництва, ремонту та фарбування суден. Раніше тут була промислова зона з пришвартованими кораблями. Цю територію почали використовувати як простір для мистецтва, кожні два роки тут проводять Ліверпульське бієнале, наймасштабніший фестиваль сучасного мистецтва у Великобританії. У 2008 році Ліверпуль переміг у конкурсі і на рік отримав звання міста культури Європи. Цей рік був для Ліверпуля вирішальним, саме після цього місто почало демонструвати надзвичайне економічне зростання, щорічно місто демонструє приріст туризму на 6%. Інший вдалий проект Ліверпуля – Квартал знань, заснований у 2007 році. Проект об’єднав найвідоміші ліверпульські університети, які розташовані поруч. Міська влада інтегрувала у цей проект найбільші компанії, наприклад між будівлями університетів розміщена велика компанія, відтак тут утворився академічний кластер і міська влада робить акцент на тому, що місто є центром не тільки мистецтва, а й інновацій.


Історія Аквілеї: екскурсія античністю в 3D

Дуже важливо, щоб маленькі міста знаходили свої ніші, бачили себе у світовому масштабі і вдало почали їх брендувати. Гарним прикладом є історія міста Аквілея у Італії. Це місто має багато культурної спадщини, в період Римської імперії це було із найуспішніших міст на півночі, поблизу кордону зі Словенією. Місту вдалося перемогти у конкурсі «Креативні міста і регіони». Міська рада спільно з експертами розробили стратегію розвитку міста.

У проекті розвитку міста вирішили робити акцент на цифрові технології. Тому вони розробили мобільний додаток, який дозволяє завантажити на мобільний карту міста і в 3D зображенні побачити на екрані, як раніше виглядала ця територія, це було щось на зразок подорожі в часі старим містом. Це був один із перших таких додатків для мобільних і туристи їхали спеціально, щоб пройтися цими маршрутами. Туризм став основою бюджету Аквілеї.

 

Історія Крумбаха: зупинки на яких хочеться зупинятися

Крумбах – це невелике село в Австрії, де живе близько тисячі людей, тут немає відомої архітектури чи цікавої історії, туристи ніколи тут не зупинялися. Тут є тільки міжміська дорога, яку щодня проїжджають тисячі людей. Міська рада вирішила змінити цю ситуацію і заохотити людей тут залишитися, а в 2014 році провела конкурс серед випускників університетів архітектури з різних країн світу і запросила їх до себе, аби вони збудували при дорозі креативні зупинки. Ідея насправді була зовсім не затратною. Мерія оплатила архітекторам проїзд та проживання, а будматеріали художники купували самі. Таке брендування змусило людей не тільки зупинитися і сфотографуватися на фоні об’єктів, а й спеціально приїжджати у Крумбах. Ось це, справжній приклад того, як одна ідея, змогла змінити не лише місто, а й підняти туризм, без лишніх витрат.

 

Україні слід перестати «пасти задніх»

За даними McKinsey, найбагатшими містами світу за розміром економіки у 2025 році будуть Нью-Йорк, Токіо, Шанхай, Лондон і Пекін. Київ уже зараз у 88 разів бідніший за Нью-Йорк, який багатший за всю Україну в 17 разів, маючи 1,5 трлн дол валового регіонального продукту проти жалюгідних 90 млрд дол ВВП України. Сама ж столиця, Київ, у 2016 році увійшла до топ-10 найгірших для життя міст світу разом із сирійським Дамаском та Алжиром за версією The Economist. То чи не час нам задуматись?Адже, те, де сьогодні акумулюються ресурси, це поле, яке на пряму залежать від креативності. Якщо людина може створювати нові речі, щось вигадувати, то вона створює додану вартість. Європейські країни зрозуміли значно раніше від нас і давно почали говорити про те, що стимулювання креативності може дозволити постіндустріальній Європі бути передовою у загальносвітовому контексті. Україні, слід теж «не пасти задніх», і розвивати таланти, потрібно боротися за краще населення планети - креативний клас: учених, художників, інженерів, дизайнерів, письменників, адже для талантів не існує кордонів, їх дохід вимірюється у валюті, й розкриття творчого потенціалу вимагає відповідних умов, а в нинішніх умовах таланти або поїдуть, або деградують. Цю ситуацію потрібно негайно змінювати, вкладаючи кошти в освіту та інновації, заохочуючи різними державними програмами  креативний клас творити. Владі також потрібно перестати розмежовувати культуру й креативність, від економіки, адже ці сфери нерозривно пов’язані.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
ТЕГИ: бизнес,місто,креатив,економіка,економіка України,креативне місто,Індустріалізація,макроекономіка
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.