УКБС проти захисту інтересів вибіркового кола позичальників, які мають зобов'язання у валюті, на шкоду іншій категорії клієнтів банків - вкладників і позичальників, що обслуговують кредити у гривні
УКБС поділяє
стурбованість позичальників щодо негативного впливу різкої девальвації гривні
на сплату валютних кредитів, забезпечених іпотекою та зауважує про необхідність
розподілу існуючих ризиків між трьома сторонами – державою, банками і
позичальниками.
Одночасно, УКБС
зауважує, що законопроекти покладають усі ризики валютних коливань і збитки від
знецінення гривні виключно на банківські установи і навіть не передбачають
участі ні самих позичальників у розподілі ризиків, ні держави.
Такий підхід
не відповідає законодавчим принципам добросовісності, розумності справедливості
і збалансованості інтересів всіх сторін. І є соціально несправедливим щодо
позичальників, які отримали кредити у гривні за ставками, удвічі вищими, ніж за
валютними кредитами, але на протязі всього терміну кредиту сумлінно виконували
свої зобов’язання.
Проведений УКБС аналіз
статданих банків засвідчив, що на сьогодні кількість позичальників – фізичних
осіб, які мають зобов’язання за валютними кредитами, не перевищує 50 тис. осіб
(тобто 0,1% від кількості вкладників банків, яких 47,4 млн. осіб, за даними
Фонду гарантування вкладів на 01.01.2014). З них менше половини мають
зобов’язання за валютними кредитами, забезпеченими іпотекою (у вигляді житлової
нерухомості, землі, нежитлових приміщень тощо).
При цьому, «валютні» позичальники,
які наразі вимагають від законодавця
зобов’язати банки конвертувати їх кредити у гривню за неринковим курсом
та відсотковою ставкою, раніше відмовлялись від пропозицій банків про
переведення своїх кредитів у гривневі (у т.ч. за курсом 7,99 грн./дол.). І,
відповідно, свідомо не вжили заходів для мінімізації власних ризиків,
пов’язаних з виконанням власних зобов’язань в інвалюті.
УКБС зауважує, що окремі
діячі від політики, протягуючи популістські закони в особистих інтересах,
повинні враховувати, які незворотні руйнівні наслідки для стабільності
економіки і Держави матиме адміністративний примус банків надавати необґрунтовано
широкі пільги обраному колу позичальників.
Адже це призведе до
дестабілізації роботи всієї банківської системи, неспроможності банків виконувати
свої зобов‘язання, колапсу валютного ринку з подальшою різкою девальвацією
гривні, а також суттєвих втрат Держбюджету і ризиків невиконання державою своїх
соціальних зобов’язань.
Це, в свою чергу, спровокує
непередбачений соціальний вибух і багатомільйонні мітинги «вдячних» вкладників
(кількість яких співмірна з чисельністю населення країни) під стінами Нацбанку
та Верховної Ради.
Тому УКБС закликає Парламент
впроваджувати лише збалансовані рішення, що однаковою мірою враховуватимуть
інтереси держави, бізнесу та суспільства. Насамперед, вкладників, кошти яких є
основою ресурсного забезпечення економіки, а їх довіра – запорукою надійності і
ефективності української банківської системи та всієї економіки держави.
«Слід враховувати, що
викликаний об’єктивними причинами суттєвий відтік вкладів із банківської
системи наразі не подолано, а такі деструктивні для вкладників шляхи підтримки
«валютних» позичальників лише посилять цю негативну тенденцію, - зауважує Генеральний
директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. -
Так, з початку п.р. обсяг депозитів фізичних осіб зменшився: на 12,8% у
національній валюті (до 221,1 млрд.грн.) та на 17,7% у іноземній валюті (до
18,9 млрд.$). При цьому, саме вклади населення є основною складовою ресурсної
бази банків, і, відповідно, джерелом кредитування економіки. Адже частка коштів
фізичних осіб у загальному обсязі банківських зобов‘язань складає близько 40%,
що майже вдвічі перевищує частку вкладів суб‘єктів господарювання (становить
21%)».
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.