УКБС-НБУ та ВРУ: КРЕДИТНЕ СВАВІЛЛЯ ЗНИЩИТЬ ІПОТЕКУ

УКБС коментує новації проекту Закону № 4361

Ініціатива припинення всіх зобов’язань позичальників перед банками за принципом «не можеш платити – поверни ключі банку» не буде діяти на практиці. Оскільки є недосконалою, технологічно не відпрацьованою та не узгодженою з чинним законодавством. Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», за результатами надання Верховній Раді та Нацбанку експертних висновків щодо законопроекту № 4361, яким пропонується внести відповідні зміни до Закону України «Про іпотеку».

Насамперед, експерти УКБС зауважують про незаконність пропозиції надання боржнику, який отримав у банку кредит на житло, права в односторонньому порядку відмовлятись від виконання взятих на себе зобов’язань, припиняти нарахування і сплату процентів за користування чужими коштами та звільнятись від санкцій за вчинені порушення.

Адже законодавцем недотримані вимоги цілої низки статей діючого Цивільного кодексу України, у тому числі ст. 525 (недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання); ст. 536, ст. 1048, ст. 1056-1 (обов’язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами); ст. 549, ст. 625 (сплата неустойки, штрафу, пені у разі порушення боржником зобов'язання) тощо.

Також запропоноване у проекті доповнення ст. 17¹ ЗУ «Про іпотеку» щодо обмеження права кредитора на повне задоволення своїх вимог, суперечить іншій статті (ст. 7) цього ж Закону, якою чітко визначено, що за рахунок предмета іпотеки банк-іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

В УКБС зауважують, що крім юридичних колізій, законопроект містить деструктивні та технологічно невідпрацьовані рішення, реалізація яких матиме нульовий ефект для позичальників та одночасно змусить банки згортати програми іпотечного кредитування.

Так, у проекті не враховано та не вирішено низку практичних питань іпотечного кредитування. Наприклад, як бути з припиненням зобов’язань позичальника, якщо забезпеченням за кредитом є декілька належних йому житлових приміщень, а заяву про передачу іпотечного майна позичальник подає до банку лише за одним з них. Або така ж ситуація, але в іпотеці – одна житлова квартира і нежитлове приміщення, що унеможливлює застосування закладеного до законопроекту принципу «поверни ключі банку», який стосується лише житлової нерухомості.

Те ж саме стосується і випадків, коли зобов’язання позичальника за кредитним договором забезпечені майновою порукою (іпотекою та заставою рухомого майна) декількох іпотекодавців/заставодавців, один з яких бажає повернути банку предмет іпотеки, а решта – ні.

Тому у разі прийняття, новації законопроекту лише суттєво ускладнять процедуру звернення стягнення іпотеки у разі неплатоспроможності позичальника. А також створять юридичні колізії, що сприятимуть несумлінним боржникам у зловживаннях і спробах уникнути повернення кредитів. Адже фактично законодавча ініціатива пов’язує припинення кредитного зобов’язання лише з фактом подання заяви іпотекодателя до банку і навіть не зобов’язує його дійсно передати іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки чи право його продажу третім особам в рахунок погашення боргу.

Окрім того, законопроект не враховує економічні аспекти кредитування, яке  відбувається за рахунок коштів, залучених банками на платній основі (рефінансування, депозити тощо). І право іншої категорії клієнтів банків – вкладників - на повернення належних їм коштів в жодному разі не може бути  поставлене під сумнів. Адже довіра населення є важливою основою функціонування банківського сектору.

Для недопущення прийняття на законодавчому рівні необґрунтованих та неефективних рішень, УКБС запропонував Парламенту відхилити популістський законопроект та звернувся до НБУ за підтримкою.

«Чинним законодавством України вже запроваджено механізм швидкого врегулювання заборгованості перед банками у разі настання неплатоспроможності позичальника - інститут позасудового звернення стягнення на предмет  іпотеки. Діючого механізму цілком достатньо, щоб сторони, не вдаючись до тривалих та фінансово витратних для них судових і примусових процедур, за обопільною згодою могли врегулювати всі питання щодо погашення заборгованості, припинення нарахування процентів чи зменшення бази для їх нарахування тощо, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. - Водночас, введення нового недосконалого механізму зруйнує налагоджені і ефективно працюючі схеми придбання житла в кредит. Або й взагалі знищить іпотечне кредитування в країні через невиправдано високі кредитні ризики та збитки банків, пов’язані з неповерненням кредитів. Так, з початку п.р. обсяг простроченої заборгованості за кредитами зріс майже на 13 млрд. грн. і на 01.03.14 склав майже 83 млрд. грн. або 8,4% кредитного портфеля (за даними НБУ)».

В УКБС підсумовують, що законодавцю доцільніше розвивати і доопрацьовувати вже існуючі способи позасудового врегулювання заборгованості позичальників перед банками, передбачені ст.ст. 36-38 ЗУ «Про іпотеку» та усувати існуючі правові недоліки, що перешкоджають їх більш широкому використанню на практиці.