Округ 95 - рекорд!

Звіт з передової.

Рекорд.

“Мы хотим всем рекордам, наши громкие дать имена!”

Передвиборчі перегони у розпалі: рясно замайоріли прапори на агітаційних наметах; площини білбордів вкрилися безліччю різнопланових облич та гасел, а під ногами серед опалого листя шарудять “агітки” та газети, які окрім обіцянок про щасливе майбутнє ще й констатують те, що “стабільність досягнуто...”

Будучи кандидатом у народні депутати України  по 95 округу (Києво –Святошинський район Київської області) і вже активно долучившись до боротьби, вирішив зафіксовувати події і відповідно ділитись враженнями з Вами, шановні читачі.

Отже, ми, очевидно, маємо рекорд! Мені не відомо, чи існує відповідна номінація у книзі рекордів Гіннеса, але події в Київській області справді непересічні. У трьох виборчих округах шалений наплив бажаючих отримати мандат представників від народу. Так, 39 і 47 кандидатів відповідно у 90 та 92 округах поступаються першістю лише лідеру всієї України – 95 округу. Аж 48 кандидатів у народні депутати!

Не володію інформацією з інших  округів, однак, на мою думку, тенденції, які виявлені мною у Києво-Святошинському районі, притаманні, вочевидь, й усім іншим “виборчим територіям” нашої держави і окреслюють ситуацію в цілому. Отже, починаю ділитись з вами осмисленим. Одразу хочу просити вибачення у деяких читачів, якщо написана тут правда виявиться занадто різкою і критичною. Але така вже реальність.

Гроші.

“Делай деньги, делай деньги! Остальное все “дребебедень”!”

Запитання до тих, хто ще не обізнаний. Чи занаєте Ви, скільки насправді коштують передвиборчі кампанії кандидатів в Україні? Я не буду навантужувати мізки читачів аналізом кошторисів виборчих кампаній партій, а зосереджусь лише на мажоритарниках, оскільки знаю це достаменно. Коли я зареєструвався кандидатом і розпочав шукати команду, яка би допомогла мені виграти, то навіть мене, досвідченого, цифри вразили. Бюджети, які називались, просто не вкладаються у здоровий глузд. Нормою, виявляється, зараз є витрати понад мільйон доларів на такий собі “неокучений” округ. А якщо це плацдарм для бойових дій з серйозними супротивниками, то відлік іде від 2 млн. доларів США. На мою позицію, що особисто буду брати щоденну участь і ходити “від двору до двору”, і що у мене є друзі та рідні, які будуть теж брати активну участь у виборчій кампанії, з сарказмом відповіли, що все одно “кампанія” менше мільйона доларів США, коштувати  не буде. Розумію, що вислів “країна живе від виборів до виборів” має право на існування, так само як те, що бажання заробити на пихатості та амбіціях кандидатів має своє обгрунтування. Однак, так само зрозуміло, що і шанси виграти перегони справді “ідейним” кандидатам за даних обставин різко зменшуються. Прикро, що громадяни не розуміють, що чим дорожча кампанія, тим менша ймовірність, що кандидат у депутати сповнений бажанням створити справедливі взаємовідносини в суспільстві. Не зважають виборці і на те, що бізнес-підхід притаманний усій сучасній українській політиці. Олігарх, який йде кандидатом на виборах, по суті своїй залишається бізнесменом і для нього це усього навсього – бізнес. Він вкладає мільйон у справу, бо хоче заробити декілька. І не треба жити ілюзіями. Це сувора реальність. Розраховувати на жертовну благодійність тут не варто, інакше ці гроші були б уже віддані дітям у будинки для сиріт чи інвалідам на операції.

Отож, моє власне переконання: чим більші кошти витрачені кандидатом на передвиборчу агітацію, тим більша ймовірність того, що ці кошти, але вже у рази більші, ця людина планує повернути від своєї діяльності на державній службі.

Кандидати.

“Выборы, выборы, кандидаты – …”

А хто ж такі кандидати на нашому 95 окрузі? Оооо, тут широке представництво. Тут і державні службовці, і правоохоронці, і пенсіонери, і вчителі, і директори, і підприємці, і юристи, і безробітні,  і лікарі та науковці. Широко представлена і географія у передвиборчому списку. Попри чималої кількості киян є у списку кандидати з усіх куточків України: від Івано-Франківська – до Луганська, від Чернігова – до Запоріжжя. Мешканців же Києво-Святошинського району усього 23 з 48-ми. Цікаво, наскільки близькі представникам інших регіонів України саме проблеми жителів Боярки, Вишневого, Ірпіня чи Михайлівки-Рубежівки. Однак, проаналізуємо це дещо пізніше. Зараз про кандидатів. На шпальтах газет й Інтернет-сайтів є багато інформації та чимало статей про технічних кандидатів на окрузі. Теж вважаю, що таке має місце. Але нещодавно був здивований, що і мене приписали у технічні кандидати. Навряд чи можна назвати технічним кандидата, який налаштований на перемогу, проводить зустрічі з виборцями, декларує свою позицію і проводить агітаційну роботу. Хоча на 95 окрузі таких не багато.

Чітко визначити на даний момент, хто ж є технічним зі стовідсотковою вірогідністю важко. Можливо на сьогодні, хтось ще збирає сили для короткого, але фінішного стрибку, можливо, хтось розробляє переможну стратегію і лише готується до її реалізації. Аналізувати список довірених осіб кандидатів значно цікавіше, але це дослідження я теж поки що залишу активним читачам. Там чимало цікавого. А статті щодо пана Мельника, я думаю, ще тільки починають виходити.

У цьому розділі хочу звернути увагу на дещо інше, на представництво. Всі ми розуміємо, що приналежність до тієї чи іншої політичної сили дає змогу закріпитись якоюсь мірою за рейтинги тієї партії, від якої йде кандидат.

Але цікавим є той факт, що партії висувають кандидатів, які не мають приналежності до цих політичних сил і є безпартійними. До таких політичних сил відносяться у Києво-Святошинському районі Аграрна партія України, Слов’янська партія, Партія “Соціалістична Україна”,  Соціально-екологічна партія “Союз. Чорнобиль. Україна”, Політична партія “Зелені”, Політична партія “Справедлива Україна”, Молодіжна партія України, Партія “Відродження”, Партія “Віче”, Партія  Пенсіонерів України, Політична партія “Народна ініциатива”, Політична партія малого і середнього бізнесу України, Українська морська партія, Політична партія “Держава”, Ліберальна партія України. Всі ці партії, на мій погляд, не мають на даний час численних прихильників і тому участь від них безпартійних кандидатів може мати різні цілі. Вони можуть бути і елементами виборчих технологій, і справжніми претендентами на мандат, які не хочуть мати чіткої прив’язки до політичної сили, під чиїми знаменами вони йдуть на вибори. Думаю, що на кожному окремому випадку я зупинюсь детальніше окремо.

Але увага! Шановні читачі, у мене викликає подив і навіть відверте роздратування представництво безпартійних кандидатів від політичних сил, які ще на минулих та позаминулих виборах мали суттєву перевагу над усіма решта партіями у Києво-Святошинському районі. Мова йде про Політичну партію “Наша Україна” та Політичну партію Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

Як можна висувати безпартійних кандидатів під такими політичними знаменами?!

Хіба не залишились у памяті лідерів здобутки таких собі “троянських конів” у Верховній раді і радах усіх рівнів. Хіба треба нагадувати прізвища зрадників?

На власному досвіді переконався, що такі кандидати діють виключно, виходячи з власних інтересів, і сумління совісті у них звісно немає, та і не може бути бо ніяких зобовязань відповідно до статутів партій вони не брали і присягою під ідеологією не підписувались.

Можу ще зрозуміти, коли самовисуванець вимушений для реєстрації не повідомляти свою причетність до тієї чи іншої політичної сили, але зворотнє, мені не зрозуміти!

Стоп! Можливо це справді “троянські коні”, які виконують свої місії, або є технічними кандидатами. Вирішуйте самі, шановні читачі.

Моє глибоке переконання – помилившись не один раз, опозиція просто не має морального права делегувати представниками у владу безпартійних і неперевірених кандидатів!

Боротьба.

“Бий своїх, щоб чужі боялись”

Зверну увагу читачів ще на деякі особливості виборчої кампанії. Уважно аналізуючи список знахожу ще одну цікаву особливість. У списку є два кандидата, які є членами Політичної партії “Удар” Віталія Кличка”. Це Олександр Юраков і Леонід Танцюра. Але ще цікавіше, що від Партії регіонів теж два представника – депутат Київської обласної ради Юрій Цикаленко і всім відомий Петро Мельник, народний депутат України, ректор Національного університету державної податкової служби України, Народний депутат України III, V та VI скликань.

Спробуємо розібратись...

Далі буде.

ДОРОТИЧ Сергій

Кандидат по одномандатному виборчому округу № 95

Самовисуванець