Чого очікувати від змін в регулюванні трансферного ціноутворення

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» перш за все буде мати вплив на транснаціональні корпорації, орієнтовані на експорт, у структурі яких є офшорні компанії. 

Звична для них схема оптимізації оподаткування, у якій офшорні компанії відігравали роль посередника, за допомогою якого можна було регулювати ціни на товари, роботи та послуги стане недієвою. Міндоходів набуде повноважень контролювати ціноутворення при всіх операціях з будь-якою компанією (не лише пов’язаною), що знаходиться в юрисдикції з низькими ставками оподаткування. Під такими юрисдикціями маються на увазі країни, у яких ставка податку на прибуток становить 14% і нижче. Під контроль податківців потраплять операції в обсязі від 50 млн. гривень за рік, а отже є підставі стверджувати, що на малий бізнес зазначений закон не буде мати великого впливу. 

Крім того, під пильну увагу податкових органів потраплять і українські компанії, що використовують пільгові режими оподаткування (сільськогосподарські підприємства на фіксованому сільськогосподарському податку, підприємства IT- індустрії). Відповідно до закону операції з такими компаніями будуть визнаватися контрольованими. Це означає, що суб’єкт господарювання буде зобов’язаний за результатами календарного року подавати до органів податкової звіт за такими операціями у якому, зокрема, обґрунтовувати ціноутворення. За неподання такого звіту доведеться сплатити чималий штраф у розмірі 5% від загальної суми контрольованих операцій.

Крім того, на суб’єктів господарювання покладається обов’язок на обов’язковий запит податкового органу подавати інформацію про структуру групи компаній, пов'язаний осіб та їх функції, про політику ціноутворення і навіть чинник, що впливають на таке ціноутворення. За неподання такої інформації передбачено штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат. 

Фактичного це означає, що існуючі на сьогодні вертикально інтегровані схеми корпоративних структур за участі офшорних компаній стануть недієвими. Українським бізнесменам варто провести ревізію та певну модернізацію  таких структур для досягнення балансу між власними  інтересами та новими важелями впливу держави на економічні відносини. 

Як уже зазначалося (http://blogs.korrespondent.net/business_blogs/blog/golaw2003/a111632), боротьба з відтоком капіталів в юрисдикції з низькими ставками оподаткування вже давно набула глобального характеру. І у нашій країні в подальшому адміністративних контроль з боку держави за зовнішньоекономічними відносинами буде лише посилюватися, а міжнародне співробітництво у сфері боротьби з відтоком капіталів за кордон набирати нових обертів.