Російська мова й дармова гречка притопили Регіони

5% падіння рейтингу партії влади за 3 останні місяці ще раз підтвердили, що українське суспільство нині розумніше своїх керманичів.

Соціологічна служба Центру Разумкова та Соціологічна служба «Рейтинг» останнім часом зафіксували досить різке падіння популярності Партії Регіонів. І це на фоні початку тотальної роздачі передвиборчої гречки. Більше того: все це на фоні реалізації соціальних ініціатив президента Януковича, котрі справді містять низку істотних заходів щодо поліпшення матеріальних статків для багатьох категорій населення країни. Врешті, як не парадоксально, але обвал популярності прийшовся на час тріумфального прийняття Закону про функціонування мов, де російська отримала нарешті можливість остаточно витіснити з ужитку українську.

Технологи й ідеологи партії влади, котрі генерують курс президента та його політсили, схоже проводять чисто теоретичне дослідження: скільки можна дурниць наробити, щоб під час виборів втрачену довіру всієї країни купити за гроші?

Висхідні позиції експерименту вдалися: головні опозиціонери й конкуренти Лідера – в тюрмі, країна на межі міжнародної ізоляції, в неймовірних боргах і в очікуванні неминучого падіння національної валюти та дефолту. І для чистоти експерименту й повного букету – прийняття Закону про функціонування мов, яким Президент, як керівник владної вертикалі, відсік від себе і своєї політсили Захід, Центр, Столицю і значну частину Півночі країни, відмовившись бути легітимним представником всього народу.

На а тепер треба думати за скільки все це можна повернути?

Так, були сподівання, що Законом про мови можна буде черговий раз прикрити дірки в господарстві та провали в економіці. Раніше це спрацьовувало безвідмовно. Але цього разу, здається, все полетіло шкереберть. За даними Соціологічної групи Рейтинг в останні місяці відбувся переворот у суспільній свідомості щодо питання другої державної мови: вперше різниця сягнула 10% на користь противників офіційної двомовності.

Якщо за даними опитування від 1998 року понад 66% мешканців півдня та 62% сходу виступали за офіційний (державний) статус російської мови та відповідно понад 25% і 30% населення кожного з цих регіонів – за її офіційний статус у місцевостях, де населення цього бажає, то нині число прихильників державного статусу російської мови впало на півдні до 50,3%, на сході – до 44,5% при одночасному падінні частки прихильників російської як офіційної мови деяких регіонів – до 20,9% на півдні та 34,6% на сході.

Найцікавіше тут, як помітили вітчизняні аналітики, що при помаранчевій владі при всій її позірній українськості в населення країни нічого не змінилося в ставленні до мови. А регіоналам вдалося за неповних 2 роки все перевернути з голови на ноги.

Одним словом, регіонали, очевидно й самі того не бажаючи, суттєво сприяли ідентифікації українців. Було б перебільшенням називати їх ворогами українства й ярими прихильниками русского міра. Вони цього руського міра більше бояться за щирих українців. Бо в останніх уже практично нічого відняти, а в регіоналів дещо є у важких трудах нажите. Просто для них найголовніше – гроші, й вони все роблять, щоб зберегти й примножити власні статки. Врешті, це нормальний закон бізнесу. Але бізнес за своєю природою є соціально безвідповідальним. Заради власного примноження він готовий на все. А тим більше в молодого й голодного, яким є український бізнес, що нині сидить в ВР, Кабміні, Адміністрації президента. Про національну відповідальність вітчизняних ділових людей можна лише мріяти.

Але радує те, що українці вже трохи притомилися від відвертого й нахабного популізму своїх висуванців. І першими на своїй шкурі це відчули регіонали. Більш-менш збалансовані програми Об`єднаної опозиції та «Свободи» з поміркованими лозунгами принесли їм за останній час суттєві дивіденди. «Батьківщина» додала 5% і має нині 32% рейтингу на фоні 28% ПР. А «Свобода» прибавила 2,6% й має за даними Центру Разумкова 6,3%.

Цікаво, що щедрі обіцянки лідера УДАРу Віталія Кличка довести середні пенсії українців до тисячі доларів, а зарплати до 5 тисяч, не викликали в населення ажіотажу. Гадаю, розгадка дуже проста: Віталій не розказав як він цього досягне. Тому ніхто особливо не повірив. А дехто з вчорашніх прихильників і образився за відвертий і нічим не прихований популізм всенародного улюбленця. Саме тому за останні місяці УДАР втратив 1,5% прихильників (10,2%). І цілком імовірно може повторити сумний досвід невиправданого авансу довіри Арсенія Яценюка напередодні президентських виборів. Розумний Арсеній висновки зробив. А у Віталія робота над помилками ще в далекому майбутньому. Найшвидше після політичного нокдауну.

А судячи як лідери ПР вперто не бажають працювати над цими помилками, хоч були вже не лише в нокдауні, а й у нокауті, вони інтенсивно збирають гроші, щоб за своїм звичним правилом купити виборця оптом і в роздріб. Сподіваємося, що цього разу зробити це їм буде значно складніше. Чи не так?