Вибори столичного градоначальника ще не оголошені, але пристрасті навколо нині майже порожнього місця досягли вершин київського дна
Скажемо чесно, що ніяких би дискусій з цього приводу не
існувало, якби не постать всенародного улюбленця Віталія Кличка. Прийнявши
рішення будувати політичну кар`єру в Україні, він несподівано серйозно втрутився в усталений
розклад політичних сил і політичних протистоянь. За якихось кілька останніх
років періодичної появи на вітчизняному небосхилі, створивши політичну партію
під досить простою й невибагливою назвою «УДАР» (що, врешті, розшифровується
цілком імпозантно – Український демократичний альянс за реформи), Кличко
несподівано вигулькнув на політичній арені як третя сила з 10% рейтингом. Й,
здається, поламав чимало планів та намірів. Схоже, це стосується не лише влади,
чиїм відвертим опонентом він себе позиціонує. Може, це одна з несподіванок для
опозиції, з якою він співпрацює, але все ж не йде на повне об`єднання, враховуючи її серйозні внутрішні проблеми.
Розпочавши політичну кар`єру з виборів до Київради,
Віталій вже здобув певний досвід досить екзотичної української політичної
діяльності двічі програвши на виборах надто меткій команді Черновецького.
Як би там не було, але в уяві киян, які хоч і пізно, але зрозуміли
свою помилку, він залишається найпершим претендентом на пост мера міста з
рейтингом близько 26%. Та треба думати, що чимало столичних мешканців не зовсім
підозрюють, що реальних повноважень у мера нині немає. І влада не віддасть їх
чужому чоловіку! Бо в Києві практично всі капітали країни. А для нинішніх можновладців
– це головна мета й сенс їхньої діяльності.
Справді, враховуючи очевидну наявність відсутності
серйозних повноважень столичного мера, законодавчо обрізану нинішньою владною
командою, вступати в суперечку за порожнє місце було б не дуже далекоглядно. Ще
якби ці вибори проходили разом із виборами Київради – тоді ще був би якийсь
сенс у боротьбі. Могла б створитися б якісно нова сила. А так – один у полі
воїн. На якого скинуть після проведення Євро-2012 і фатального спорожнення казни
всі гріхи. І який виявиться у всьому винним. Звичайно, можна буде вступати в
суперечку, доводити свою правоту й всіма силами відбріхуватися від неправди. Але
чи це гра Віталія Кличка? Чи досить він підготовлений у всіх сенсах, щоб
відстоювати господарську діяльність міста, не маючи для цього ні прав, ні
коштів, ні відповідного досвіду?
Так, перебуваючи нині на підйомі електорального зростання
1-1,5% щомісяця, навіть не маючи виразної альтернативної програми й могутньої
команди, він міг би лише на критиці прорахунків влади досить ефективно використати
мерську компанію для нарощування політичних м`язів на загальнонаціональній
арені. І без сумніву щось би додав до своїх електоральних здобутків. А якби ще
й гарна програма та кілька авторитетний незаангажованих людей…
У будь-якому випадку за умови, якщо вибори відбудуться в
липні (а пізніше владі просто немає сенсу їх проводити), то здобувши пост мера
столиці за підтримки всієї розрізненої й об`єднаної опозиції, Віталій Кличко
прийде до тих же питань з чого й почав. Тобто, чим тепер виправдовуватиме довір`я киян? Гучними словами? Чи ще гучнішими лозунгами тієї ж
об`єднаної й роз`єднаної опозиції? А прагматичні кияни, котрі ще декілька років
тому купилися на дармову гречку Черновецького, одразу захочуть якихось реальних
добрих справ. А Віталій зможе їм запропонувати лише видовища за своєю участю на
оновленому Олімпійському. І що далі?
А далі осінні вибори до Верховної Ради, котра нині хоча й
віддала президенту чимало своїх повноважень, та все ж поки лишається головним
законодавцем у країні. Відповідно й визначає правила гри. То може, є сенс відкинути
всі другорядні справи, пригамувати на певний час власні амбіції й сконцентрувати
всі сили на виборах до найвищого законодавчого органу? Який, врешті, й поновить
народовладдя в столиці й повноваження голови? І зробить ще багато добрих справ.
Може, об`єднана опозиція врешті зрозуміє, що єдиною
силою, котра зможе суттєво поповнити свій електорат на Сході та Півдні країни,
є партія «УДАР» Кличка? І за рахунок її успішного просування в ці непрості
регіони можна буде розв`язати чимало загальнонаціональних проблем. І тут присутність Віталія Кличка
була б набагато важливішою за його ефемерну присутність на посту столичного
мера, де кияни й так проголосують проти улюбленої ними Партії регіонів.
Звичайно, це якщо дбати про загальнонаціональний успіх. А якщо лише про власний
– тоді можна й далі провокувати Віталія Кличка на боротьбу за пост київського
мера. Чи не так?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.