Януковичу - Нобелівську премію! За мир. І за науку

Юлію Тимошенко висунуто на здобуття суперпрестижної премії. Але як не крути, а в президента значно більше підстав на цю нагороду.

По-перше, саме він зупинив у країні розбрат і сварки та встановив стабільність і мир. Його конкуренти ледь горла один одному не перегризли, виясняючи хто з них месія. Ще й втягнули в свої міжусобиці весь світ. Він зачекав, поки вони знекровлять один одного, й усіх цих пустомель і ялових козлів, вигодуваних америкосами, всю цю помаранчеву наволоч, котра заважала жити нормальним людям, відправив на смітник історії. А народ знову примусив боятися владу й закон. А бояться – значить поважають.

По-друге, Віктор Федорович може претендувати на Нобеля і як блискучий і послідовний реформатор. Президент – головний ідеолог та організатор перемог у галузі наукового реформування олігархічної країни.

Перемог правда ще не було. Але він тільки про них і говорить. Не спить, не їсть, дружину роками не бачить. Тільки б країну реформувати. З усіх сторін.

Так, не завжди виходить. Можна сказати – зовсім поки не виходить. Але це не тому, що він не хоче, чи – боронь Боже! – не може! Папередники його головного виконавця Азарова за ноги тримають. Такого натворили, що треба було б увесь колишній уряд Тимошенко поставити під стінку. І без жалю всіх… І почати з Юлі. Він би її сам голими руками… Скільки образ вона висипала на його голову, скільки зневаги від неї витерпів.

Та й народ йому попався підлий та підступний. Президентом обрав, але таємно зневажає та постійно насміхається з нього. Так, університетів він не закінчував. І практично середньої школи теж. Вулиця його освіта. І тюрма.

Але він, президент України Віктор Федорович Янукович, ладен довести усьому цьому бидлу, всім цим козлам, котрі заважають жити нормальним людям, на що він здатен. Тому уперто налаштований на покращення. Вже сьогодні. Ну, поки не для всіх. Треба ж із когось починати. Ось на своєму власному прикладі й покаже, як треба реформувати власне життя.

І показав. Тепер вся Україна в шоці. Бо ще не бачила такого масштабу реформ. І це при тому, що все життя попрацював на державній службі з її мізерними зарплатами, й жодного дня не гнув спину на новітніх багатіїв. А зумів збудувати кілька розкішних палаців на березі Київського моря, земельки кілька сот гектарів прихопити.

Не дуже відстає від нього й вся команда президента. Реформує країну хто як може. Але з неодмінним успіхом. Чудові маєтки, розкішні машини, гарненькі яхти, повненькі рахунки.

Одним словом, президент 7 лютого під час відкриття чергової сесії у Верховній Раді не випадково наголошував, що за минули рік спостерігалося поступове збільшення доходів людей. Він мав усі підстави так стверджувати, бо добре знає всіх цих людей. Поіменно.

По-третє, він поставив на місце цих горе-демократів із ЄС, котрі довели свої країни до глобальної кризи та ще й інших вчать як треба жити. А нас вчити не треба. Краще б допомогли матеріально. Замість того, щоб лякати санкціями за наведення порядку й стабільності в країні. Так, санкції вдарять боляче. Постраждає найперше його вірна опора – великий капітал. Арештують рахунки, нерухомість, заборонять в`їзд. Але все це значно менше зло, ніж випустити Юлю і Луценка. Вони враз країну зірвуть. І тоді все відберуть. Включаючи його важкими трудами здобутий маєток у Межигір`ї. Тому сидітимуть там до смерті. Він не допустить революцій і перерозподілів.

Хтось може сказати, що його режим спрямований на згортання демократичних свобод та на тотальне пограбування країни купкою обраних людей. Але це рецидиви помаранчевої хвороби у заздрісників і невдах.

Все це легко може спростувати його ідеологічна гвардія: Ганна Герман, Олена Бондаренко, Інна Богословська, Ірина Акімова. Ці дівчата віддано закрили своїми грудьми всі телевізійні канали й кому завгодно за нього горло перегризуть. І доведуть, що Янукович за 2 роки при владі зробив стільки для країни, стільки не зробили всі президенти світу разом узяті.

Та й уся команда в нього нівроку. Національною безпекою керує гінеколог, економікою – геолог, міліцією – митник, армією – вуличний бандюган. Так, це сміливі рішення. Але йому нині ніякі революції та вибори не страшні.

Рейтинги впали? Дурня! Під вибори знову як у 2004 році підніме вдвічі пенсії та мінімальні зарплати – і рейтинги знову зашкалять. І все буде гоп-стоп. Метод перевірений. А народ у цій країні не розбещений грошима. А сумніватимуться – Свободою доведеться полякати. Ті хлопці слухняні: пару маршів за пристойні гроші – і його електорат до правильного вибору готовий. А хто й надалі сумніватиметься – у Андрія Клюєва є для цього методики індивідуальної роботи. Дорого, але ефективно.

Отож, саме він, В.Ф.Янукович, своєю невтомною та вкрай послідовною працею щодо встановлення миру та стабільності в розбещеній помаранчевою заразою країні цілком заслуговує найвищої відзнаки в світі – Нобеля!