Віктор Янукович: переоцінка цінностей

Фіаско з Росією і приниження Європою примусило президента шукати порятунку за океаном. І, схоже, америкоси допоможуть Донбасу. Як не цукеркою, то батогом

Останнім часом Донбас на чолі з Віктором Федоровичем погнав повний порожняк. Все, що він робив до цього два з половиною роки на посту президента, виявилися гучним дзвоном. Замість обіцяного покращення стало помітне погіршення. Практично у всьому. Крім власних статків.

Фактично провалилося показове розвінчання образу поборниці повернення справедливості до українських земель Юлії Тимошенко. Його шалене бажання помсти й примітивно запопадливі виконавці довели цю тонку справу до абсурду. Знехтуване головне правило месників: помста – страва, що подають холодною. Нині на захист Юлі став практично весь світ.

Можна було б наплювати й забити на цей так званий цивілізований світ, але ж тоді доведеться здаватися Москві. Цілком і повністю. На їхніх умовах. І він, Віктор Федорович Янукович, про це добре знає. І знав. Тому, коли ще був губернатором Донбасу, не пустив на свою територію жодного російського бізнесу. Бо не можна, одразу з`їдять усе. І не подавляться.

Кинув їм законопроект про розширене вживання в Україні російської мови. Москві сподобалося. Та Путіну це мало. Дуже мало. Він одразу заліпив йому ляпас, підкресливши, що російська мова – фактор державотворчий. А його дружина по простоті російської душі оголосила, що де російська мова – там і російська держава (очевидно, озвучила не раз чуту на власній кухні чоловічу мрію). Отож добре, що той клятий законопроект їхнього штатного професійного провокатора Колєсніченка прийнято лише в першому читанні. Застав дурня Богу молитися… Якщо приймуть і в другому, то російські патріоти наступного дня введуть свої війська на захист російськомовних громадян України. І чий тоді буде весь український бізнес у важких трудах здобутий? Правильно. Колєсніченко отримає дулю і першим піде в Сибір сніг прибирати. А снігу там, як відомо… А за Колєсніченком дулю отримає і він та його сини. Все віднімуть. Однозначно. Так була задумана ця імперія.

І вирішив Віктор Янукович, одмотавши майже половину свого строку на посту президента великої, але не гордої країни, здаватися американцям. Вони далеко, своє візьмуть та й підуть. І для них, міркував він, головне, звичайно, бізнес і гроші. І він приготував їм таки жирні пропозиції, від яких просто не можна відмовитися. А вони в подяку за це не чіпатимуть його й дозволять урядувати в своїй країні по-своєму. І облишать тему Юлі, Юри і всіх останніх тріпачів. Азербайджан же вони залишили в спокої. Повністю! Там усе добре з демократією і правами людини? Там вся опозиція сидить на парашах. Ільхам, що хоче те й робить. І збудував уже фактично нову країну. Те саме в Казахстані. А в Москві краще? І щось не чути гучних заяв на Заході про порушення прав людини в Баку, Астані та Москві.

А американці нехай добувають в Україні газ. Будь-який – природний, сланцевий, рудний, шахтний – аби газ. Вистачить і для них, і для всіх. І він уже фактично привів в Україну Shell і Chevron. А за ними прийде й ЕххоnMobil. Вони разом обіцяють до кінця його каденції подвоїти видобуток і зробити державу повністю енергонезалежною. А через 10-20 років вивести газодобування в Україні на рівень середини 70-их років. Тобто 70-80 мільярдів кубометрів. Оце буде результат його роботи на посту! І хай тоді Україна скаже, хто більший націоналіст – він чи Ющенко? Той зламав вигідний контракт з Газпромом і уклав найневигідніші для країни умови енергопостачання (якщо вже по-справедливості, то ось кого треба судити, але оскільки він допоміг у боротьбі з Юлею – нехай гуляє). А він, Віктор Янукович, здобуде справжню незалежність України. І помахає ручкою Володі Путіну: чао, бебі! Ви не дотримали слова, коли укладали Харківські угоди і пообіцяли на чесне слово суттєво переглянути ціни на газ. Обдурили. Кинули його у важку хвилину, примушуючи здатися.

Але вони його теж недооцінили. Тепер нехай лікті гризуть. Або прийнятий у першому читанні закон про мови. Тепер він їх кине. Ніякого закону не буде! Нехай Володя на своїй території проводить державотворчі заходи з російською мовою. Україна для українців! І трохи тепер для американців.

…Все ніби правильно в міркуваннях і діях нинішнього гаранта та його команди. Так, вони вміють збудувати стадіони, трохи полагодити дороги в основному до власних позаміських маєтків. Все це, звичайно, за кошти бюджету, які при цьому добряче переполовинені. Вони вміють навіть приймати ділові рішення й укладати цілком вигідні для країни, але найбільше для себе економічні контракти. Але вони не вміють будувати країну. Тим більше сучасну модерну країну. Більше того, вони здатні розглядати її лише як механізм для добування грошей. Для обраних. Вчорашні раби не прагнуть свободи для всіх. Вони прагнуть стати рабовласниками. І все. Елементи свободи й демократії – це лише ширма, прикриття. І в цьому їхня найбільша й фатальна помилка. Може, й не вина, а біда.

Альянс зі США призведе до серйозних ускладнень у стосунках із Росією. І якщо Янукович раптом вирішить знову повертатися до російського партнерства, то газ Україні обійдеться вдвічі дорожче. Як і все інше. Але запустивши транснаціональні західні корпорації в країну, треба бути свідомим, що це не просто бізнес-проект. Це надто великі гроші, щоб бути просто бізнесом. Але це бізнес не бандитський. І в цьому вся суть. При ньому можна буде врятуватися. І йому та його синам. Якщо вчасно здатися.

Отож, Віктор Федорович приречений буде на американський послух. Як приречені були японці й німці після Другої світової запроваджувати закони американської демократії. Вони люто опиралися. Але нині це процвітаючі країни. Отож, нині Янукович має історичний шанс. Але чи скористається він ним – ось запитання.