Чесний політик залежить лише від себе та виборців, які йому довіряють
Похід футболіста Андрія Шевченка в політику в той спосіб і в ту політичну силу, яку він обрав розчарував і футбольних вболівальників і політичних експертів.
Шевченко і до цього грішив неперебірливістю своїх політичних звязків. То в СДПУ (о) вступав, то Януковича підтримував, то радником Ющенка працював. І ось черговий "вступ" - суто технологічна партія Наталі Королевської "Україна-вперед!", де Шевченко не потрібен як політик, де він не матиме жодної ваги, лише статус запрошеної зірки для зйомок у виборчій рекламі.
Уже сам по собі цей крок Шевченка завдав збитків його репутації. Про Шеву заговорили як потенційну "тушку", ходять чутки, що йому за участь в цьому проекті заплатили чималі гроші. Письменниця Забужко порівняла Шевченка та його затію зайнятися політикою із цирком.
При цьому сам Шевченко жодним чином не продемонстрував хоча б якогось переконливого аргументу на користь своєї участі в політиці. Не почули ми від нього бодай якоїсь політичної платформи, переліку цінностей на які він орієнтується. Та й годі чекати цього від професійного футболіста, який з юних років займався тільки тим, що мяча ганяв, з усіма відповідними наслідками для освіченості та інтелектуального рівня.
Втім приклади більш-менш вдалого походу в політику спортсменів в українській політиці все ж є. Взяти хоча би Віталія Кличка.
Отже, що мав би зробити Шевченко, щоби стати Політиком з великої літери, а не маріонеткою в політичних іграх російських політтехнологів Наталі Королевської?
"Чесний політик залежить лише від себе та виборців, які йому довіряють", - цю дуже влучну фразу було висловлено в одному із обговорень в Інтернеті. Вона як ніколи актуальна для Шевченка.
Щоби тебе сприймали, як самостійну фігуру, а не маріонетку, щоби завоювати довіру людей, та пройти певну громадську люстрацію за СДПУ (о), Януковича, Ющенка та інші колишні звязки, щоби навчитися бодай основ політики і зрозуміти, що це таке взагалі, чи є в тебе до цього здібності, авторитет і бажання - найкращий варіант дій для футболіста Андрія Шевченка полягав би в одному простому рішенні. Балотуватися кандидатом у народні депутати України не від політичних партій, а самостійно, самовисуванцем на окрузі.
Так як це робив Арнольд Шварцнегер, якого теж спочатку сприймали не серйозно, так, як це робив актор Рейган та усі інші успішні політики зі сферу кіно і спорту. Хоча знову ж таки, людей із цієї сфери, що досягали великого успіху в політиці одиниці і це радше виняток.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.