Якби не з десяток відчайдушних мажоритарщиків у Києві та інших містах, опозиція би цього й не помітила. Навіть тоді, коли Юля написала їм гнівну декларацію і заявила, що ці вибори від початку до кінця сфальшовані. Вони, стомлені опозиційною долею і самою
Осінь безнадійно чіпляється за залишки життя.
Після холодних дощів і гнилих туманів вона милостивить парким теплом. Останній
лист бадьориться і пружиться до хмарної висі. Його нервові жилки
зелено-помаранчевою мережкою востаннє вдивляються в небесну сірість, чекаючи
сонця. Безнадійно. Усе вже вирішено. Пориви слабкого і якогось ніжного заблудного
бризу несуть ілюзію свободи. Але сирі, поземкуваті протяги з Дніпра вертають в
реальність.
Міжсезоння. Зіткнення стихій. Зміна циклів
і атмосфер. Все нестабільно. Чіплятись за минуле марно, а взяти у майбутнє –
неможливо. Але каштани й липи, клени і дубові гайки, перенизані березами і
розчервонілим від самозакоханості калинами та глодами, скинувши тонку й
барвисту листяну шкірку, не зігнулись. Вони стоять, гордовито вдивляючись із
княжих пагорбів у розгублених й непримиримих нащадків славетних Рюриковичів.
Партія регіонів востаннє виграла вибори.
За рахунок масової фальсифікації, тотального використання адмінресурсу, судів і
міліції на Сході і в Центрі.
Якби не з десяток відчайдушних
мажоритарщиків у Києві та інших містах, опозиція би цього й не помітила. Навіть
тоді, коли Юля написала їм гнівну декларацію і заявила, що ці вибори від початку
до кінця сфальшовані. Вони, стомлені опозиційною долею і самою політикою, ніяк
не хочуть визнати її єдиним опозиційним лідером саме зараз на фоні непрозорих,
несправедливих і недемократичних виборів. Тому живуть в умовах постійного
форс-мажору і доганяють плани Банкової. В’язня
сумління, яка взяла на себе й їхню кару, вмовляють голодувати лишень до
останнього мандата опозиціонера в мажоритарці. Влада вміло вичерпала з нею
конфлікт. Вона не політик, а засуджена. Залишаються досить високі очікування,
що Захід, перевтомлений Україною, складною дипломатичною мовою і напівсонними
попередженнями, прийме новий сценарій і напів-легітимізує вибори. Цього досить
для «телефонних раутів» з главою держави і продовження роботи над Асоціацією.
Інтрига у США. Через два-три тижні й вона зникне. Українські інвестиції в округ
Колумбія можуть виявитись ефективними.
Перша і головна лінія конфлікту – Леді Ю з
її спільниками, «не владою». Тобто опозицією «по визначенню». Лідери трьох її загонів
марно мріють стати найкращими президентами для африканоподібної, держави. Влада
всіляко їм цьому сприяє. Вони впевнені, що Януковича обрати президентом у 2015
році неможливо, а він – що таких суперників потрібно «годувати із срібної
ложечки».
У Леді Ю попереду ще звинувачення у
несплаті податків та вбивстві Щербаня. У
цих реаліях їй обтяженій в очах виборців, важким «криміналом», немає жодних шансів на швидку електоральну реабілітацію.
«Білі і пухнасті» будуть чекати, коли роздратоване суспільство принесе їм реванш.
Тому
в трьохнеєдиної опозиції тільки обережні
напів-гасла і велике бажання все це якось закінчити. Два кроки вперед, два
назад, крок наліво, ще направо…». Попри те,
що суспільство після брудних виборів знаходиться на піку своєї мобілізації. В цей
час все вирішують не гроші штатним стягоносцям, а емоції натовпу і пост
радикальні гасла вождів.
Реально влада вибори програла. Не дивлячись
на сфальшоване волевиявлення. Феноменом є не тільки втрата нею в «ядерних»
регіонах 35-40% голосів, але й втрата керованості лінією розколу між правим і
лівим берегами Дніпра. Значна частина голосів за ПР віддані підкупом, під
тиском, сфальшовані. Влада стрімко втрачає довіру і ресурсів її поновити, окрім
ще сильнішого тиску на електоральне поле, у неї немає. Системні провали
внутрішнього і зовнішнього розвитку. У
кращих умовах залізна Тетчер добровільно
пішла у відставку, аби вже не вернутись, але назавжди залишитись. Ніколя Саркозі, забезпечивши Франції лідерство
в ЄС, був розчавлений протестом розгублених перемінами французів.
Це друга лінія конфлікту. Між владою і
суспільством. Влада залишається географічно і ментально донецькою. Регіональною
і, тому, завжди клановою. Спроби зробити її загальнонаціональною навіть не
планувались. Але це й прихований резерв президента для змирення і під примусом легітимізації виборів.
Найбільшою небезпекою стає делегітимізація управління
країною. Як зовнішня, так і внутрішня. На фоні відсутності у чинної Конституції
легітимності, не визнання «трьохопозицією» легітимності виборів, може призвести
до невизнання суспільством цієї влади і прав на управління державою. Без сумніву,
це з полегшенням, підтримає Захід.
«Обнулення списків», нереєстрація у Верховній Раді усіх опозиціонерів, вимоги по
перевиборах до парламенту – питання не стільки юридичні, як політичні. ПР не
зможе в умовах загрози повної ізоляції та персональних санкцій довго святкувати
перемогу.
Опозиція хитається і чекає паніки влади. Але
та вважає себе надто сильною і впевненою, аби зважити на емоції її лідерів та їхні заклики біля ЦВК «вернути»
їм декілька мажоритарних округів.
Юля, ізольована владою і вчорашніми друзями, мовчить.
Захід чекає. Америка обирає керівника світового уряду. Путін хворіє. Банкова
впевнено завершує генеральні маневри перед виборами президента України.
Опозиція з однаковою рішучістю чекає дива і депутатської недоторканності.
Осінь завмерла. Повітря не рухається. Шум
машин приглушений, а сирени чисельних кортежів вже й не дратують. В небі зима.
Тільки ніч поспішає, покриваючи все швидше день сутінками.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.