Почім опіум для народу або скільки коштує довіра виборців.

29 жовтня 2012, 13:08
Власник сторінки
0

.

          Про гроші на рекламу, особливості адміністрування коштів у штабах та передовий досвід застосування тендерних процедур напишу іншим разом. Наразі задамося питанням, чи можна купити довіру виборців?

Досвід цих виборів нібито переконує в тому, що купується і продається все. Завдяки купівлі голосів виборців та членів виборчих комісій народними депутатами стануть десятки грошовитих людей або хтось із їхньої обслуги. Завдяки купівлі газетних шпальт та ефірного часу мільйонам виборців «прочистили» мізки і вже зазомбованих підштовхнули до голосування за якусь партію. Завдяки купівлі знедолених і люмпенізованих запустили «каруселі». Завдяки купівлі силових органів залякали спостерігачів та членів ДВК від опозиційних партій. Та чи означає все це, що купили вони (і влада, і мажоритарники від неї) довіру виборців?

Хотілося б упевнено і гнівно заявити «НІ»! Але це було б неправдою. Частина виборців справді купилася і довірливо піддалася на вигідну пропозицію віддати свій голос за певного кандидата або партію. Та слід розуміти, що грішми, брехливими обіцянками та погрозами довіра не завойовується. Так можна лише досягти вигідного результату. Тимчасово.

Скільки не вкладали в рекламу Королевської, а трансформувати кошти на медіа та бордову рекламу в довіру виборців цій персоні з її партією не вдалося. Скільки не тьох-тьохкав ющенківський соловейко по всіх телеканалах на захист української мови, а виборці проголосували не за блок Ющенка-Костенка, а за «Свободу», яка не словом, а ділом доводить своє право на довіру українських патріотів.

Тож, скільки коштує довіра виборців? Після завершення підрахунку голосів я спитаю про це у черкащанина Миколи Булатецького з БЮТу, який не вклав у вибори й тисячної долі того, чим купувала голоси представниця влади. Спитаю в Олеся Донія і Володимира Бондаренка, які впевнено перемагають на своїх округах в Карпатах і Києві. Задам це питання Віктору Гноєвому з Дніпропетровщини, який чесно дивився в очі виборцям, відповідаючи не лише за свої здобутки як лідера обласної «Нашої України», але й за гріхи своїх однопартійців, які, на відміну від нього, були при владі. Та наперед знаю їхню відповідь: довіра коштує дуже дорого – особистого часу на спілкування з родиною,  відмови від «подарунків» влади, здоров`я і нервів на опір силовим і фіскальним органам, зусиль на допомогу громадянам, для яких ти став останньою надією на справедливість і підтримку.

Питання довіри виборців у нормальному демократичному суспільстві базується на репутації політика. А вона складається з таких понять як честь, гідність, вірність слову і принципам. Тут купівля-продаж так само недоречні, як і грошова оцінка сльозинки дитини або любові до нашої України. Вірю, час, коли саме довіра повністю визначатиме результат голосування, скоро настане.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.