Прийнятий Верховною Радою Закон «Про систему депозитарного обліку цінних паперів» (на стадії законопроекту реєстр. №9428) утискає інтереси комерційних банків.
Асоціація
«Український Кредитно-Банківський Союз» (УКБС) вважає, що Закон «Про систему
депозитарного обліку цінних паперів» (на
стадії законопроекту реєстр. №9428), прийнятий Верховною Радою без врахування
позиції професійних учасників ринку та зауважень Головного юридичного
управління ВРУ, потребує доопрацювання для недопущення дестабілізації фондового
ринку. Враховуючи, що на даний час Закон готується на підпис Президентові
України, його доопрацювання можливе лише у випадку накладення вето.
УКБС нагадує, що при підготовці
до розгляду у другому читанні законопроект зазнав суттєвих змін внаслідок внесення
до нього 300 (!) поправок, які змінили закладену у першому читанні концепцію
щодо регулювання відносин у сфері здійснення депозитарної діяльності (зокрема,
запроваджено створення Розрахункового центру з обслуговування договорів на
фінансовому ринку). А
також, по суті, знівелювали прогресивні норми, необхідність прийняття яких не викликала сумнів у
суб’єктів ринку цінних паперів на етапі розгляду проекту у першому читанні (процес
централізації депозитарної діяльності та регламентацію принципів взаємодії
учасників депозитарної системи щодо емісії цінних паперів, порядку складання
реєстру власників іменних цінних паперів та запровадження бездокументарної
форми їх існування).
УКБС зауважує, що передбачене у
Законі створення розрахункового центру позбавляє учасників фондового ринку
можливості впливу на розвиток розрахунків за угодами з фінансовими
інструментами та управління ризиками.
Зокрема, УКБС негативно розцінює
норму Закону, якою банківські установи фактично витіснено із системи
розрахунково-клірингових операцій. Такі законодавчі новації призведуть до
монополізації державою розрахунково-клірингової діяльності, що створить суттєві
бар’єри для розвитку біржової діяльності та значно ускладнить умови залучення
інвесторів на фондовому ринку.
Експерти зазначають, що клірингові установи повинні мати
право укладати договір про проведення грошових розрахунків за результатами
клірингу не лише з розрахунковим центром, а й з
комерційними банками.
А також зауважують про ризики, які
містять норми Закону. Адже передбачається, що клієнт може отримувати послуги і
по клірингу, і по розрахункам в розрахунковому центрі, який не лише отримує від
клієнтів кошти для розрахунків, а й бере на себе їх ризики і зобов’язання. Таким
чином держава, у особі НБУ, покриватиме ризики комерційних організацій, що є необґрунтованим.
З огляду на суттєві недоліки запропонованого законодавчого
регулювання, вказаний Закон потребує доопрацювання для недопущення монополізації розрахунково-клірингової
діяльності, утиску інтересів комерційних банків та перекладання на державу ризиків
бізнесу, - вважають в Асоціації "Український Кредитно-Банківський Союз".
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.