Табачник бреше про російські школи

Відсіч мовному закону в Києві

Міністр руйнації освіти почав діставати вже навіть киян. Скандальному Табачнику стало мало, що він регулярно намагається пропхати законопроекти, які створюють умови для хабарництва у вишах. Тепер руйнатор освіти чомусь вирішив, що  на лівому березі Києва на Осокорках неодмінно треба відкрити  гімназію саме з російською мовою викладання.  

Для цього він зібрав круглий стіл з відповідною публікою, яка жодного відношення до Осокорків не має, зате має відношення до фінансованого з Москви Інституту країн СНД, відомого своїми шовіністичними настроями.

Звісно, там звучала традиційна маячня про насильницьку українізацію.

Табачник при цьому поширив інформацію, яка є брехливою. Він усюди розповідає і пише в листах, що на лівому березі немає жодної школи з російською мовою викладання.  Насправді, за даними Головного управління освіти і науки КМДА,  там є п’ять  російськомовних шкіл.  

Свого часу Табачник працював у комсомолі і явно набрався комсомольських звичаїв окозамилювання. Комсомольські начальники вигадували проблему для того, щоб потім імітувати її успішне розв`язання. Так і тут. Він дезінформує, щоб створити враження, що «кляті бандерівці» геть зґвалтували Київ  на ґрунті  українізації. А тут мав з`явитися Табачник і помахом його чарівної палички «насильницька українізація» мала бути зупинена.  

Але не так сталося, як гадалося. В гру вступили кияни. Мешканці навколишніх будинків на Осокорках зібрали кілька сот підписів за те, щоб у школі викладали українською мовою.

Навіть той недолугий мовний закон, який по-шахрайськи проголосували регіонали, містить положення, за якими мова навчання вибирається за ініціативи батьків. Але Партія регіонів  і її прислужники на зразок Табачника не дотримуються навіть такого убогого законодавства, за яке самі ж голосують. Вони прагнуть зверху нав’язати суспільству мову, яка їм здається правильною.  

Мета, думаю, зрозуміла: розхитати ситуацію в Києві, створити новий мовний конфлікт. Але кияни виявилися молодці – патріоти свого міста і своєї держави.  Вони не промовчали і відповіли на нахабство міністра дією.

Думаю, що це питання має бути розглянуто на сесії Київміськради. І не лише цей випадок. Поставити всі крапки над «і»: ніхто не має права вирішувати за киян, якою мовою їм навчати своїх дітей.