УКБС: МІНФІН НЕ МОЖЕ САМ СЕБЕ КОНТРОЛЮВАТИ

УКБС направвив зауваження до проекту ЗУ "Про внутрішній аудит", реєстр. № 11388 від 15.10.2012 р.

Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» вважає, що новації проекту Закону «Про внутрішній аудит» (№ 11338 від 15.10.2012), перш за все, повинні розповсюджуватись на бюджетні установи, державні підприємства та державні банки, а не на приватні, для посилення незалежного внутрішнього фінансового контролю у державному секторі в антикризових і антикорупційних цілях. Свої пропозиції щодо удосконалення законодавчої ініціативи УКБС надав до Нацбанку та Парламенту.   

Так, цей законопроект передбачає запровадження системи внутрішнього аудиту в державному секторі та у банківській системі України. Органами, уповноваженими на реалізацію державної політики у сфері внутрішнього аудиту та моніторингу ефективності його запровадження, визначаються Національний банк, Міністерство фінансів та Державна фінансова інспекція.

Експерти УКБС вважають, що новації проекту повинні поширюватися виключно на бюджетні установи, державні підприємства, а також державні банки – а це на сьогодні 5 установ з часткою активів 196,5 млрд. грн. або 18% загального обсягу активів банківської системи (за даними НБУ на 01.10.2012), та не зачіпати сегмент приватних банків, де питання внутрішнього аудиту вже врегульовані ЗУ «Про банки і банківську діяльність», нормативно-правовими актами НБУ та Міжнародними стандартами професійної практики внутрішнього аудиту.

Потребують доопрацювання й інші положення законопроекту. Зокрема, ст. 4 проекту, яка суперечить вимогам ст. ст. 39, 40 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», за якими порядок контролю за фінансово-господарською діяльністю банку встановлює спостережна рада банку (а не керівник установи та виконавчі органи управління, як це визначено у проекті Закону), а правління банку несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку (а не законодавством, зокрема, запропонованим законом «Про внутрішній аудит»).

Тому недоцільно перекладати встановлену законом відповідальність керівного органу - наглядової ради - на виконавчі органи управління банку. Враховуючи, що до складу наглядових рад державних банків входять представники Верховної Ради, Президента, Кабміну та ін. органів виконавчої влади, збереження контрольних  функцій наглядової ради забезпечить належне представництво інтересів держави та відповідний фінансовий контроль в державному секторі.

Також для недопущення зловживань і виникнення корупційних чинників УКБС пропонує доопрацювати визначення низки термінів, що використовуються у законопроекті («об’єкт внутрішнього аудиту», «об’єктивність», «обмеження», «конфлікт інтересів», «ризик», «ризик-апетит», «контроль» та ін.), розширити права внутрішніх аудиторів (в частині отримання необхідної допомоги з боку персоналу та служб об’єктів внутрішнього аудиту; доступу до інформації; надання рекомендацій по усуненню виявлених недоліків і невідповідностей тощо) та чітко визначити обмеження повноважень внутрішніх аудиторів. Одночасно доцільно передбачити у проекті, що структура принципів винагороди не повинна наражати підрозділ внутрішнього аудиту на будь-які конфлікти інтересів, що підвищить незалежність підрозділу.

Крім того, для забезпечення незалежності та об’єктивності підрозділів внутрішнього аудиту Міністерства фінансів та Державної фінансової інспекції, доцільно визначити уповноваженим державним органом з питань внутрішнього аудиту Кабінет Міністрів України (а не Мінфін та Держфінінспекцію, як це пропонується у ст. 8 законопроекту).

«Закладений у вказаній нормі законопроекту принцип «сам собі контролер», коли Міністерство фінансів та Держфінінспекція одночасно є і об’єктами внутрішнього аудиту, і уповноваженими державними органами з питань внутрішнього аудиту, суперечить принципам внутрішнього аудиту, визначеним у ст. 6 цього ж законопроекту, – зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Тому, для недопущення зловживань, доцільно визначити таким уповноваженим органом саме Кабінет Міністрів України, який є вищим у системі органів виконавчої влади та здійснює відповідно до закону управління об’єктами державної власності».