Держава наша - РУСЬ! І мова наша - руська!

За Гераклітом: "Все тече, все змінюється". І це так! Але за біблійним Соломоном: "Все повертається на свої місця!" І це також так! На його персні мудрецем було викарбовано: "Це пройде", а з внутрішньої сторони: "І це пройде". Так що ж було і що пройде?

            Протягом багатьох сторіч від початку свого існування наша країна називалась Руссю. Під цією назвою ії знали у світі, про що свідчать світові історичні джерела. На разі, француз де Лямар у XIX сторіччі дивувався тому, що народ, який усюди і завжди називали руським, починають називати малоросійським. А сусідній народ, відомий як народ московський - великоросійським. Вчитель Леніна Карл Маркс, який, до речі, ніколи не вважав Леніна своїм учнем, писав, що історія Московії пришита до історії Русі білими нитками.

            Юрій Довгорукий, отримавши у спадщину тільки частину війська, грошей та ін., але не отримавши землі, як молодший син, відправився з Русі на чужину, на північ, влаштовуючи власне життя та життя своїх підлеглих. Там у нього від місцевої мешканки народився син, який ставши дорослим, зібрав військо з родичів матері та інших місцевих мешканців та пішов війною на Батьківщину свого тата. Пограбувавши руські міста і численні храми, вони повернулись додому. Саме цього вандала - Андрія Боголюбського - офіційна російська історіографія називає першим великоросом.

            На теренах Русі ніколи не було царів, як на теренах Московської держави ніколи не було князів. За часів царату Івана Грозного, внаслідок кривавої нещадної війни, до царату були приєднані Новгородські землі. А Даль у передмові до 1-го тому свого Тлумачного словника дивується, що у ХІХ сторіччі Новгородчина розмовляє малоросійською мовою, не маючи спільних кордонів з Малоросією. 

            Козаки Запоріжжя вважали за славу скласти голову за руську землю, за Русь. Ніхто з них при цьому і гадки не мав про Москву, Урал, Сибір чи Далекий Схід.

            Німкеня Катерина ІІ продовжила справи Івана Грозного. Захопивши руські землі та покінчивши з козацтвом, загарбавши історичне майно і прибравши до рук історичну спадщину у вигляді літописів і т. ін., видала наказ щоб усі мешканці Московії, під страхом смерті, називали себе руськими. Їй кортіло очолювати народ з більш великою історією.

            Руський народ ніколи масово зі своєї землі не від'їжджав, за виключенням останніх часів царату і сталінщини, коли людей масово звозили до Сибіру. На підставі того, що якась частина руського народу, за різних обставин, опинилась у Росії (Московії) або Канаді чи Австралії не можна доводити, що народи цих країн мають спільну історію.

            Словацький філолог Шафарик довів, що з сивої давнини до наших часів дійшла найбільша кількість творів усної народної творчості саме українською (читай руською) та сербською мовами. Всі інші слов'янські мови разом і близько не наближаються до них у цьому питанні.

            Дуже дивно було чути від колишнього російського ватажка Єльцина під час перебування у Франції, що донька Ярослава Мудрого - королева Франції - має якісь історичні зв'язки з сучасним Кремлем. Нагадую: вона була донькою князя, а не царя.

            Але все тече, і все змінюється. Наша земля майже 800 років була руською; потім малоросійською, потім українською (хоча це і старовинна назва). Але і це пройде. Все має повернутись на свої місця. Ми повинні відновити  історичну назву нашої держави - Русь! Як човен назвеш, так і попливеш. На нашому човні залишилось тільки зняти шари фарби, які нанесено на первинну назву. Нам 1000 років, а не 20! Шануймо предків!

            Держава наша - Русь! І мова наша - руська!