УКБС АРГУМЕНТУВАВ НАЦКОМФІНПОСЛУГ ЗАКОННІСТЬ ПРОДАЖУ БОРГІВ ФІЗОСІБ

Закон дозволяє продаж боргів фізосіб, - вважають експерти Асоціації "Український Кредитно-Банківський Союз"

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не заперечує можливість продажу боргів фізичних осіб. Про це  зазначено в ході зустрічі керівництва комісії та Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» у зв’язку з резонансом, який набув у пресі лист Нацкомфінпослуг відносно можливості укладення договорів факторингу лише щодо боргів суб’єктів господарювання.

УКБС нагадує, що мова йде про лист Нацкомфінпослуг № 3772/16-12 до фізичної особи, в якому роз’яснювалось зміст фінансової послуги факторингу. Зокрема, зазначалось, що така послуга полягає у фінансуванні клієнтів, отриманні плати за користування грошовими коштами та набутті відступленого права грошової вимоги до боржників, які є суб’єктами господарювання. Разом з тим,   зазначалось, що укладення небанківською фінансовою установою (фактором) відступленого права вимоги до боржників – фізичних осіб, є порушенням вимог пп. 2 п. 1 розпорядження комісії № 231 від 03.04.2009.

Така позиція Нацкомфінпослуг викликала занепокоєння учасників ринку продажу проблемних боргів, з огляду на невідповідність Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Згідно зі ст. ст. 1, 4 цього Закону факторинг належить до фінансових операцій. Тобто операцій з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

При цьому, чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс України, не містить жодних обмежень як щодо суб’єктного складу, так і щодо права на визначення ціни відступленої вимоги на певному рівні. Договір відступлення права вимоги, як загальна договірна конструкція, є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи.

Зокрема, відповідно до ст. 1079 Цивільного кодексу України, клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, а фактором – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Інших обмежень щодо суб’єктного складу вказаних договорів ЦКУ не містить.

Представники УКБС також звернули увагу Нацкомфінпослуг, що позиція, викладена у вищезазначеному листі, створює зайві юридичні та податкові ризики для учасників ринку купівлі-продажу поганих боргів. Оскільки містить фрагментарне тлумачення норм чинного законодавства та конфліктує з позицією іншого регулятора фінансового ринку – Національного банку, який підтримує позицію банківського співтовариства щодо законності укладення банками договорів переуступки права вимоги, у тому числі з дисконтом на користь будь-яких третіх осіб. Це підтверджують і висновки Верховної Ради, фахівців юридичних і аудиторських компаній, у т.ч. міжнародної компанії «Ернст Енд Янг».

 За підсумками зустрічі зауважено про важливість обмеження несумлінних боржників у спробах винайти нові шахрайські схеми для неповернення своїх боргів.

«Раніше УКБС вніс на розгляд ВРУ та Міндоходів пропозиції щодо чіткого розмежування в законодавстві понять переуступки права вимоги та факторингу, з метою уникнення їх двозначного тлумачення та мінімізації пов’язаних з цим юридичних і податкових ризиків, – зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Адже учасники ринку зацікавлені у чіткому законодавчому регулюванні існуючих відносин щодо продажу проблемних активів, яке б дозволяло ринку функціонувати прозоро, гарантувало захист прав і законних інтересів його учасників. А також  було б ефективним із податкової точки зору та дозволяло ефективно нарощувати інвестиційні ресурси економіки. Ємність ринку проблемної заборгованості у 76,04 млрд. грн. (за даними НБУ на 01.07.2013) є вельми привабливим інвестиційним активом і може стати каталізатором розвитку інститутів фінансового ринку».