УКБС: ВАЛЮТНИЙ ПОДАТОК ЗАЖЕНЕ ГОТІВКУ В ТІНЬ

Асоціація "Український Кредитно-Банківський Союз" виступає проти введення податку на обмін валют

Введення податку на готівкові валютообмінні операції фізичних осіб призведе до остаточної тінізації валютного ринку та матиме негативні наслідки для економічної і соціальної стабільності країни через ускладнення обслуговування населенням валютних кредитів та подальшу девальвацію гривні. Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз».

УКБС вважає неефективним та деструктивним шлях наповнення бюджету за рахунок оподаткування операцій населення з готівковою валютою 10- відсотковим пенсійним збором. Такі ініціативи свідчать про непослідовність політики державних органів в питанні оподаткування операцій з валютою.

Так, практика справляння збору до ПФУ з операцій купівлі-продажу валюти показує, що встановлений у 1998 р. пенсійний збір у розмірі 5% від суми операції купівлі-продажу валюти, в наступні роки зменшувався до 1% і сплачувався тільки при здійсненні юридичними та фізичними особами операцій з купівлі - продажу безготівкової інвалюти за гривню.

На початку 2012 р. Мінфін прозвітував про «створення підґрунтя для сталого розвитку економіки та забезпечення успішного реформування системи державних фінансів», у т.ч. за рахунок скасування 0,5% пенсійного збору з операцій купівлі валюти. А вже наприкінці 2012 р. ініціював введення пенсійного збору з операцій продажу готівкової валюти, та ще й у розмірі 15% від суми операції, що в 30 разів перевищує раніше діючу ставку. І хоча відповідний законопроект був зареєстрований у Верховній Раді 16.11.2012, а через 4 дні відкликаний, менш ніж через рік, у вересні п.р. стає відомо про розробку Міндоходів чергової ініціативи.

Експерти УКБС зауважують, що населення не повинно зазнавати тиску внаслідок введення податку на операції з готівковою валютою. Оскільки це ускладнить повернення фізособами валютних позик та матиме негативні соціальні наслідки з огляду на суттєвий обсяг валютних кредитів в портфелях банків – 56,6 млрд. грн. (або 30% від загального обсягу наданих фізичним особам кредитів за даними НБУ на 01.07.2013). Крім того, призведе до погіршення якості активів банків, зокрема, за рахунок зростання частки простроченої заборгованості у їх кредитних портфелях, яка й без того з початку п.р. зросла на 4,1 млрд. грн. (або майже на 6% ) і на 01.08.2013 становила 76,6 млрд. грн.

В умовах девальваційних очікувань та недостатньої довіри до національної грошової одиниці (валютні депозити фізосіб зросли на 174,6 млн. доларів і на 01.08.2013 становили 22 655,3 млн. доларів; обсяг валюти, проданої населенню, – 1 662,4 млн. доларів; у липні 2013 р. приріст готівкової валюти поза банками становив 0,5 млрд. доларів – до 1,4 млрд. доларів), населення, для захисту своїх заощаджень, як купувало, так і купуватиме валюту, яку, за необхідності, продаватиме на тіньовому ринку.

При цьому, населення не є основним джерелом девальваційних ризиків, які, в першу чергу, пов’язані з істотними дисбалансами у зовнішній торгівлі України. Так, від’ємне сальдо рахунку поточних операцій в липні п.р. становило 1,4 млрд. доларів, у т.ч. імпорт товарів перевищив експорт на 2 млрд. доларів. Тому необхідно дотримуватись виваженої політики на валютному ринку та здійснювати контроль за станом зовнішньоекономічних операцій країни. 

 «На сьогодні НБУ має достатньо інструментів впливу на валютний ринок, зокрема, право запроваджувати на строк до 6 місяців обов’язковий продаж частини надходжень в інвалюті на користь суб’єктів ЗЕД, а також змінювати строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. - Адже суттєвий вплив на формування дисбалансів валютного ринку мають значні обсяги залишків від зовнішньоторговельних операцій на закордонних коррахунків банків, що у п.р. зросли до 10,8 млрд. доларів (проти 8,5 млрд. доларів на 01.11.2012) і працюють на економіку інших країн.