В Україні підбили підсумки конкурсу дитячих малюнків, які до річниці повномасштабного вторгнення росіян презентувати у Нью-Йорку в рамках благодійного концерту Stand with Ukraine 365.
Драма українського спротиву очима українських дітлахів постала в Нью-Йорку 24 лютого до річниці повномасштабного вторгнення росіян в Україну. За ініціативи благодійного фонду Heart & Valor Foundation у бруклінському театрі «Ошеана» відбувася благодійний концерт та аукціон-виставка дитячих малюнків, кошти від продажу яких спрямують на оплату лікування та реабілітацію українських воїнів, а також допомогу дітлахам, які втратили батьків або потребують термінової медичної допомоги.
На прохання організаторів благодійного аукціону у лютому разом із керівництвом Маріупольського державного університету ми оголосили конкурс малюнків серед учасників гуманітарного штабу МДУ. До нашої ініціативи долучилися мої колеги по парламенту, представники громадського сектору, десятки небайдужих родин.
У короткі терміни, практично за тиждень, ми зібрали від маленьких українців неймовірні малюнки, які стали нашим спільним внеском у велику справу.
Чотирирічний Матвій, 13-річні Настуся та Поліна – діти нескореного Маріуполя, малюнки яких розчулили мешканців Нью-Йорку. Разом із іншими українськими дітлахами у лютому вони відгукнулися на моє прохання та взяли участь у конкурсі малюнків. Днями я запросила Матвія, Настю та Поліну на зустріч, аби особисто подякувати за неоціненні шедеври. Пензлем і фарбою сміливим дітлахам вдалося передати глибину туги і болю, який неможливо описати словами.
Настя та Поліна зі своїми родинами виїхали з Міста Марії 13 березня. І це направду диво. Того дня українські автобуси та вантажівки з гуманітарною допомогою не змогли прорватися з Бердянська до Маріуполя. Ті самі автобуси, повертаючись, мали забрати із собою скривджених війною людей. Маріупольці рятувалися хто як міг.
Настуся зобразила на своєму малюнку маріупольський драмтеатр. Внаслідок авіаудару під завалами будівлі опинилися сотні невинних людей. Дівчина переконана: дотепер душі-янголи загиблих людей блукають поміж зруйнованої будівлі.
На малюнку Поліни – серце Маріуполя, вирване з корінням. Маленькому Матвію створювати його шедевр допомагала бабуся. Проте вона лише підказувала, як правильно виводити лінії. А те, що має бути зображено на папері, Матвій придумав сам.
Сьогодні діти Маріуполя понад усе переживають за долю своїх друзів і однокласників, мріють повернутися додому. Звичайно, після того, як місто буде звільнене від окупантів та знову стане українським.
Я хочу подякувати дітям за те, що вклали у свої малюнки душу. За те, що не побоялись поділитися власним болем. Ми особисто привітали лише тих, хто наразі перебуває в Києві. Решта - отримають подарунки поштою.
Щиро дякую Тетяні Овереній, усім ініціаторам, організаторам та волонтерам Stand with Ukraine 365, які виконують надзвичайно почесну місію – нагадують світові про війну в Україні. Та вдячна гуманітарному штабу та всій команді Маріупольського державного університету, яка відгукнулися на мій заклик допомогти зібрати якнайбільше малюнків серед українських дітлахів.
Впевнена, такий конкурс - не останній. Вірю також, що незабаром ми всі зможемо повернутися до нашого українського Маріуполю. Його звільнення стане окремою великою перемогою в цій скаженій загарбницькій війні.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.