Загарбання Криму – давня мрія Кремля

Росія по відношенню до Криму завжди дихала нерівно, маючи гостре бажання проковтнути його повністю і цілком, але Крим завжди стирчав кісткою в російському горлі.

Рішучі кроки до захоплення Криму були зроблені ще під час російсько-турецької війни 1768-1774 років. У 1771 році князь В. М. Долгорукий опанував всім півостровом. І відповідно, за Кючук-Кайнарджійским миром (1774 г.) Крим був оголошений незалежним від Туреччини, Росія отримала Керч і фортецю Єні-Кале, Кінбурн на косі. Через 8 років після ліквідації Запорізької Січі (1775 рік), 9 квітня 1783 року Крим був приєднаний до Росії. А вже до 1800 року в Криму було відібрано у селян і роздано дворянам близько трьохсот тисяч десятин землі. Крім того татарські землі захоплювалися суддями та чиновниками після чого в Криму встановилося кріпосне право. Словом, Росія принесла до Криму в 18 столітті бідність і рабське кріпосне право, а можновладці з Петербургу і Москви одержали кримські землі під сонцем.

Схожа ситуація сталася і в 2014 році, коли путінська Росія, нахабно розтоптавши свої Будапештські гарантії Україні за її добровільну відмову від ядерної зброї, анексувала Крим. Так само російські чиновники з подачі Кремля стали привласнювати собі приватну власність громадян України, в першу чергу, землю і підприємства.

Оскільки апетит приходить під час їжі, то «рука Москви» потягнулася до всього Азовського моря і узбережжя. Якщо відразу, після анексії Криму, світовою спільнотою були б прийняті жорсткі санкції щодо заборони, наприклад, заходу російських судів в іноземні порти, а після збитого «Боїнга» в небі Донбасу - така ж санкція була застосована відносно російських авіаліній, то Кремль вів б себе куди акуратніше, і давно забрався б з Донбасу і Криму. Але міжнародне співтовариство дало слабину, Кремль це відчув і тут, же скористався. Тепер світова спільнота пожинає плоди своєї слабовілля і недалекоглядності.

Нині Крим повертається, по суті, в феодалізм – окрема категорія місцевих прислужують московським феодалам, допомагають їм тероризувати корінний кримський народ - татар, обмежують всіляко місцевих українців та українську мову. Крим для Росії - це можливість контролювати Північне Причорномор'я і все Чорне море. Першими це рельєфно відчули румуни і стали справедливо вимагати від НАТО збільшити свою присутність в Чорному морі, інакше нахабний Кремль швидко візьме ініціативу на себе, з брехливим твердженням, що так і було.

Якщо країни Чорноморського басейну, підтримані НАТО і ЄС здійснять на агресивний Кремль реальний тиск, то йому залишиться тільки мріяти про панування в Чорному морі. І прийде усвідомлення того, що вкладати гроші в мілітаризацію острова - це безперспективна справа, бо рано, чи пізно, але з Криму Росії доведеться піти.