Як голова Житомирської обласної спілки поляків України інтереси Польщі на Житоми

Нещодавно сесія Житомирської обласної ради прийняла рішення «Про оголошення 2019 року у Житомирській області Роком Степана Бандери».

Зазначене рішення облради є закономірним, оскільки в умовах російської агресії на Сході, українцям, як ніколи необхідні національні герої та національна ідея, що може нас об’єднати, сконцентрувати, зробити сильнішими і повести вперед.

Здобувши державну незалежність, національна ідея переходить в нову фазу консолідації нації. Оскільки завдання змінилися, потрібно вже не здобувати, а будувати, розвивати, досягати нової мети, як незалежна держава.

Українська національна ідея - це не абстракція, її функція зміцнити націю і покращити життя. Носіями української національної ідеї можуть бути люди з різними поглядами, різних національностей, різної партійної приналежності, різних релігійних вподобань і таке інше.

На жаль, представниці польської меншини, голові Житомирської обласної Спілки поляків України Вікторії Лясковській-Щур є ріднішою національна ідея Польщі, в якій Степан Бандера є організатором геноциду польського народу, а червоно-чорний стяг під яким воювали патріоти України в ХХ ст. і боронять українську землю в ХХІ ст., в її розумінні, є «ганчіркою».

Відпрацьовуючи гроші, що регулярно надходять з Польщі та виконуючи завдання Генерального консульства Республіки Польща в м. Вінниці в переддень голосування Житомирської обласної ради за рішення «Про оголошення 2019 року у Житомирській області Роком Степана Бандери» Вікторія Лясковська-Щур намагалася схилити депутатів облради, які мають польське коріння, або діти яких навчаються в вищих навчальних закладах Польщі, не голосувати за вказане рішення.

Під час сесії Житомирської обласної ради В.Лясковська-Щур виступила перед депутатами та закликала їх не голосувати за рішення «Про оголошення 2019 року у Житомирській області Роком Степана Бандери», аргументуючи це тим, що прийняття вказаного рішення негативно вплине на українсько-польські відносини.

Постає ряд логічних запитань, чому В.Лясковська-Щур, яка заявляє, що є єдиним представником польської меншини Житомирщини  не заперечує, що відкриття в Польщі пам’ятників загиблим полякам в роки Другої світової війни від рук т.зв. «бандерівців-катів польського народу» негативно впливає на польсько-українсько відносини? Чи на думку В.Лясковської-Щур прийняття постанови Сеймом Республіки Польща, яка визнає Волинську трагедію 1943-1945 років «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої» не впливає негативно на українсько-польські відносини? Можливо на її думку українсько-польські відносини псує тільки українська сторона, в той час, як польська захищає свої національні інтереси? А може В.Лясковська-Щур вважає, що українська національна ідея виявляється  в тому, щоб урятувати Польщу від демографічної кризи? І саме тому вказана особа надає допомогу бажаючим  отримати Карту Поляка, виїхати на навчання, працевлаштування до Польщі та заробляє гроші та представниках польської меншини.